Рішення про виділення Україні кредиту на €90 млрд в останній момент зіткнулося з перешкодами

Рішення про виділення Україні кредиту на €90 млрд в останній момент зіткнулося з перешкодами

Про це повідомив 1 червня на брифінгу у Брюсселі представник Єврокомісії Балаш Уйварі. «Що стосується кредитної угоди, то українська сторона ще має завершити низку технічних і процедурних етапів. Після цього Єврокомісія ухвалить рішення, чи виконані вимоги ЄК. Ідея була в тому, щоб переказати Україні €9,1 млрд протягом червня. З цих грошей €5,9 млрд підуть на військові потреби, насамперед на безпілотники, і ще €3,2 млрд — на бюджетні потреби»,— повідомив представник ЄК, давши зрозуміти, що у Брюсселі поки що не мають чіткого уявлення про терміни завершення необхідних погоджень із Києвом. “Нам належить перевірити, чи є умови для виділення першого траншу в рамках програми макрофінансової допомоги Україні”, – додав він.

У Брюсселі також наполягають, щоб виділені кошти на військові потреби Україна в пріоритетному порядку використала на закупівлю безпілотників у європейських виробників, і тільки якщо необхідні озброєння ними не зможуть бути поставлені, постачальниками стали б інші країни-партнери.

Після того, як у грудні минулого року Єврокомісія та Україна підписали меморандум про взаєморозуміння щодо виділення Києву кредиту на €90 млрд на 2026–2027 роки, як очікувалося, виплати мали розпочатися в червні.

Умови надання першої частини європейського кредиту Києву перегукуються з вимогами МВФ. Серед них — скасування податкових пільг на міжнародні посилки, окрім товарів для потреб безпеки та оборони, оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи, оновлення стратегії управління державними фінансами, підготовка нового Митного кодексу, продовження військового збору у розмірі 5% ще на три роки у рамках нового закону про підвищення податків. Бюджет України протягом останніх років складається із рекордним дефіцитом. У зв’язку з цим у Києві наполягають, що країна вичерпала власні ресурси та можливості вишукувати додаткові кошти поповнення бюджету. Однак європейські партнери вимагають, щоб влада знаходила все нові джерела самофінансування, у тому числі за рахунок змін у податковому законодавстві.

Незважаючи на те що офіційна версія затримки з виділенням Україні першого траншу кредиту на €9,1 млрд, оголошена в Брюсселі, зводиться до суто технічних і процедурних питань і не ставить під сумнів саму політичну стратегію європейської підтримки Києва, звертає на себе увагу те, що питання про зависли в повітрі Євроспілки про довгостроковий захід про Євро, що довго зависло в повітрі. ЄС на 2028-2034 роки.

Під час засідання Ради ЄС із загальних питань, що відбулося минулого тижня, на якому обговорювався загальноєвропейський бюджет 2028–2034 років, дебати щодо нього між країнами-донорами та державами-отримувачами коштів досягли кульмінації, позначивши їх протилежні позиції.

Як повідомляє видання Euractiv із посиланням на джерела в Брюсселі, низка країн Євросоюзу вимагала при плануванні довгострокового бюджету посилити нагляд за витрачанням Єврокомісією коштів із кризового резерву, створеного раніше для екстреної допомоги країнам поза ЄС та реагування на несподівані світові кризи.

«Країни хочуть більшого впливу на використання коштів для іноземної допомоги в рамках наступного довгострокового бюджету на тлі занепокоєння з приводу того, як Єврокомісія використала ці гроші в останні роки. Ряд держав вимагають сильніших механізмів нагляду та більшої ролі у затвердженні майбутніх асигнувань», – повідомляє Euractiv. Затримка з виділенням першого траншу європейської допомоги Києву під час суперечок, що загострилися, про загальноєвропейський бюджет збіглася з новим сплеском дискусії про те, як, коли і на яких умовах Україна може бути прийнята в ЄС або інтегруватися в це об’єднання. Як заявила минулого тижня офіційний представник ЄК Паула Пінью, Єврокомісія вважає, що Україна та Молдова виконали реформи, яких вимагає від них ЄС, щоб ухвалити рішення про відкриття переговорів щодо їхнього вступу до Євросоюзу. “Тепер м’яч на стороні Ради ЄС, який вирішуватиме на основі рекомендацій та оцінки Європейської комісії”, – повідомила Пінью. Раніше глава ЄК Урсула фон дер Ляйєн заявила про те, що «найближчі тижні будуть важливими для ухвалення рішучих кроків у процесі вступу» України до ЄС. Зокрема, це питання обговорюватиметься 16 червня на Раді ЄС із загальних питань.

Як повідомило 1 червня видання Politico з посиланням на міністра з європейських питань та оборони Ірландії Томаса Бірна, Дублін, який з 1 липня обійме посаду голови Ради ЄС до кінця цього року, вважатиме пріоритетними країнами для вступу до ЄС Україну та Чорногорію.

Однак, як уже попередив наприкінці минулого тижня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто, вступ України до ЄС був би пов’язаний із численними проблемами та ризиками. «Усім, включаючи німців, відомо, що це дуже складно. Не тільки з політичної точки зору, але й тому, що якщо Україна, враховуючи її розміри та економічну систему, увійде до Європи, то для багатьох країн ЄС негайно розпочнеться дуже серйозна сільськогосподарська криза, чого не можуть допустити навіть у Німеччині»,— заявив Крозетто газеті Corriere della Sera. У свою чергу, як заявив глава МЗС Італії Антоніо Таяні, Рим розглядає пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про «асоційоване членство» України в ЄС. «Ми оцінюємо усі варіанти. Ми подивимося, як і який варіант буде найкращим. Пропозиція Мерця — один із них»,— заявив Таяні, нагадавши, що у черзі на вступ спочатку йдуть балканські країни.

Раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц надіслав листа іншим лідерам держав ЄС та главам Єврокомісії та Євроради, запропонувавши наділити Україну спеціальним статусом «асоційованого члена» ЄС, який дозволив би представникам Києва брати участь у роботі його керівних інститутів, але без права голосу. Однак, за повідомленням українських ЗМІ, президент Зеленський вже виступив проти такої форми приєднання країни до ЄС, назвавши її нерівноправною.

Сергій Строкань