Президент Віктор Янукович доручив Нацбанку, Мін’юсту, Мінфіну та Нацкомфінпослуг забезпечити “фінансово-кредитні установи можливістю перевіряти достовірність поданих документів потенційних позичальників, зокрема шляхом доступу до інформації про таких позичальників у відповідних базах даних держорганів”, повідомляє “КоммерсантЪ-Украина”.
Доручення Адміністрації президента – реакція на прохання банкірів. Однак доступ до такої інформації забезпечать усім учасникам ринку, в тому числі кредитним спілкам і фінансовим компаніям.
“Банкам необхідний доступ до реєстру сплати податків, оскільки це є одним з головних показників. Буває, що банк видає кредит, а виявляється, що людина ніде офіційно не працює, не отримує зарплати і не платить податків”, – розповідає генеральний директор УКБС Галина Оліфер.
Як зазначають банкіри, достовірна інформація з держреєстрів потрібна для запобігання шахрайства та мінімізації кредитних ризиків банків. “Хотілося б отримувати інформацію про заробітну плату позичальника з податкової служби, дані з Пенсійного фонду, адресного бюро – щодо місця реєстрації, а також відомості про наявність судимостей, про реєстрацію автотранспорту – з ДАІ, про наявність нерухомості – з БТІ”, – говорить голова правління “Астра Банку” Михайло Власенко.
“Доступ до баз БТІ та ДАІ дозволить банкам оцінити наявність майна у позичальника. А доступ до бази платників податків – рівень доходів клієнта”, – пояснює заступник голови правління банку “Національний кредит” Людмила Міщук.
Також у банків є потреба в інформації із земельного кадастру. У прагненні дізнатися все про клієнтів банкіри хотіли б навіть розкривати лікарську таємницю. “Вкрай необхідно було б одержати доступ до держреєстру наркологічних і психоневрологічних диспансерів про осіб, які перебувають на обліку. Проте враховуючи, що дана інформація є лікарською таємницею, доступ до неї малоймовірний”, – визнає директор департаменту роздрібного обслуговування “Ідея Банку” Роман Косило.
Оскільки частина цих даних є персональними, банки зможуть отримувати доступ до них тільки з дозволу клієнта, пояснюють юристи. Відповідно до закону “Про захист персональних даних”, передача відомостей можлива тільки з дозволу суб’єкта персональних даних. Без його згоди передавати дані дозволяється лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту країни та прав людини. Чи підпадає під ці визначення бажання банків не допустити видачі “поганих” кредитів, в законі не вказано.
Теги:
