В Україні посилено відповідальність за порушення у заповідних фондах. Штрафи зросли більш як уп’ятеро. Екологи ж нарікають: виявляти і карати порушників – нікому.
За одного упійманого у природно-заповітній зоні сома браконьєрові відтепер доведеться викласти 752 гривні проти 94-х, як це було донедавна. За осетра – 4,5 тисячі. Вбивство лося любителям незаконного полювання обійдеться у 40 тисяч гривень, а лисиці – 2,6 тисячі гривень. В Україні днями набули чинності нові штрафи за браконьєрство.
Суворо каратимуть не лише браконьєрів, але й тих, хто надумає вести господарську діяльність на охоронній території: випасатиме худобу, заготовлятиме сіно чи навіть збиратиме ягоди та гриби. Приміром, незаконний випас обійдеться майже в триста гривень, що удесятеро більше попереднього розміру штрафу. За зірваного гриба змусять заплатити 27 гривень проти 5, як колись.
На переконання директора департаменту заповідної справи мінекології Віктора Канцурака, збільшення штрафів посилить збереження природно-заповідного фонду і, звичайно, збільшить надходження до бюджету держави.
Збільшення штрафів схвалюють і в громадській організації. «Дріб’язкові покарання – це завжди була проблема, бо вони нікого не лякали, сказав в коментарі DW заступник голови центру Олексій Василюк. “Національний екологічний центр України” “Більшість порушень у сфері охорони природи зловмисники здійснюють свідомо, з конкретною метою – отримання прибутку”, – запевняє він.
Утім, самими штрафами проблему з охороною заповідних фондів не вирішити, впевнений еколог. В Україні є 7,6 тисяч об’єктів природно-заповідного фонду, і лише 10 відсотків з них мають свої адміністрації з охороною, а решта залишається без нагляду.
На думку еколога, контроль за дотриманням закону на заповідних територіях посилиться якщо функції екоінспекції делегувати міліції. Правоохоронці часто стають свідками порушень у сфері охорони довкілля, але їхні функції у цій царині обмежені, пояснює Олексій Василюк.
