Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Видаляти піратський контент змусять до суду?

0 101

Законопроектом № 3081-д про державну підтримку кінематографії, який прийнятий за основу 28 січня, не тільки регламентується механізм держпідтримки українського кіно, а й пропонуються новації щодо боротьби з піратством в Інтернеті.
Масштабні зміни заплановано внести до Закону «Про авторське право і суміжні права».
Перш за все, уточнюється і визначається нова термінологія, зокрема, сайт, адреса сайту, розрахована на багато платформа, власник сайту / платформи, гіперпосилання, електронна цифрова інформація, електронна (цифрова) копія об’єкта авторського права і (або) суміжних прав, локальна мережа, аккаунт , постачальник послуг технічного зберігання (хостингу), сервер і т.д.
Порушеннями визначаються:
– Піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав – будь-яке використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі в мережі Інтернет, без дозволу суб’єктів авторських і (або) суміжних прав з урахуванням передбачених обмежень майнових прав;
– Запис аудіовізуального твору при його публічної демонстрації («камкордінг») для будь-яких цілей без дозволу суб’єкта авторського права на такий твір.
Встановлюється порядок припинення і запобігання порушень авторського права і (або) суміжних прав у мережі Інтернет та локальних мережах.
Так, суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав у разі виявлення електронній (цифровій) інформації, яка порушує авторське право і (або) суміжні права або посилання на таку інформацію в мережі Інтернет або локальної мережі, має право звернутися до власника веб-сайту, багатокористувацької платформи, локальної мережі, сервера постачальника послуг технічного зберігання (хостингу), іншим особам, з вимогою про припинення порушення авторського права і (або) суміжних прав.
При цьому суб’єкт авторського права несе відповідальність за достовірність інформації, викладеної у вимозі, про наявність у нього майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт авторського права і (або) суміжних прав.
Особа, яка отримала вимогу, зобов’язана:
– Негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту отримання такої вимоги, видалити або унеможливити доступ до інформації, що порушує авторське право,
– Негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 48 годин з моменту отримання такої вимоги, повідомити суб’єкта про вжиті заходи (з одночасним відправленням копії повідомлення постачальнику хостингу, провайдеру, іншим особам).
Можна і відмовити у видаленні інформації, якщо власник сайту і т.д. має майнові авторські права і (або) суміжні права на електронну (цифрову) інформацію, щодо якої було заявлено вимогу, надавши вимогливий відповідні документи.
Суб’єкт авторського права, згідно з проектом, може звернутися до постачальника послуг хостингу, провайдеру і т.п. з вимогою:
– Надання протягом 24 годин достовірних і коректних даних про власника сайту-порушника в обсязі, достатньому для звернення з позовом до суду;
– Видалення або встановлення неможливості доступу до інформації або посилання на неї.
При цьому говориться, що власники сайтів, багатокористувацьких платформ, локальних мереж, серверів і постачальники послуг технічного зберігання (хостингу) зобов’язані розміщувати на своїх сайтах і в службах WHOIS у відповідних реєстрах адрес мережі Інтернет інформацію про себе – місцезнаходження (адреса для листування), номер телефону та адресу електронної пошти, іншу інформацію, достатню для звернення з позовом до суду.
Пропонується в новій редакції викласти диспозицію першій частині статті 176 Кримінального кодексу, визначивши порушенням авторських і суміжних прав піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі в мережі Інтернет, камкордінг, кардшейрінг, незаконне відтворення, розповсюдження об’єктів авторського права, включаючи їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, дисках, інших носіях інформації, з використанням хмарних сховищ даних (файлів), до яких мають доступ користувачі мережі Інтернет, здійснення фінансування такої діяльності або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав , якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі або якщо така діяльність здійснювалася з метою отримання доходів.
КоАП запропоновано доповнити новими статтями 164-17 – «Порушення порядку припинення і (або) запобігання порушень авторського права і (або) суміжних прав у мережі Інтернет та локальних мережах» і 1641-8 «Наведення недостовірної інформації у вимогах про видалення або неможливості доступу до електронній (цифровій) інформації на веб-сайті або в локальній мережі ».
Відповідно, передбачені й процесуальні зміни. У ЦПК пропонується вказати, що у випадках, коли порушення прав інтелектуальної власності відбувається в мережі Інтернет, місцем вчинення порушення вважається місто Київ, а першою інстанцією для суперечок між юридичними і фізичними особами або між фізичними особами є Апеляційний суд міста Києва, апеляційною інстанцією – Апеляційний суд Київської області, а касаційною інстанцією – ВССУ.
Крім того, встановлюється, що позов може забезпечуватися встановленням обов’язку вчинити дії щодо запобігання доступу користувачів мережі Інтернет або локальної мережі, приєднаної до мережі Інтернет, до об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, правомірність використання (розміщення) яких в мережі Інтернет є предметом спору.
У ГПК проектом пропонується вказати, що господарським судам підвідомчі справи у спорах між юридичними особами, або юридичними особами та ФОП, про порушення прав інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Аналогічно місцем вчинення порушення вважається Київ. Першою інстанцією буде Господарський суд міста Києва, апеляційною – Київський апеляційний господарський суд, касаційної – ВГСУ. І також передбачено встановлення обов’язку вчинити дії щодо запобігання доступу користувачів мережі Інтернет або локальної мережі, приєднаної до мережі Інтернет, до електронній (цифровій) інформації, яка порушує авторські та (або) суміжні права в такій мережі.

Джерело:

ЮРЛІГА

Автор

Залиште коментар