Атака на кримські мости

З моменту поразки Росії у Слобожанській операції на Україні у вересні-жовтні 2022 року однією з головних цілей на полі бою – як для України, так і для Росії – є запобігання отриманню ворожими підрозділами запасних солдатів або припасів, таких як боєприпаси, паливо, вода та їжа. Знищення припасів є кращим варіантом, оскільки ці припаси більше ніколи не становлять загрози. Блокування припасів – це наступний найкращий варіант, оскільки це запобігає отриманню припасів ворожим підрозділом, але припаси все ще існують і можуть бути відправлені іншим маршрутом або методом, або використані деінде. Однак навіть затримка прибуття припасів корисна, тому що якщо підрозділ швидко отримує боєприпаси, він може швидко їх витрачати. ​​Якщо підрозділ отримує боєприпаси повільно, то він повинен уповільнити темпи їх витрати, інакше у нього закінчаться боєприпаси.

Затримка поставок дронів одразу ж стає корисною. Затримка пального означає, що транспортні засоби та генератори доведеться використовувати рідше. Затримка їжі та води може не мати великого значення протягом одного дня, але якщо солдати отримують лише половину їжі та води, ніж їм потрібно, протягом тижня, їхня здатність функціонувати погіршується.

Поблизу лінії фронту Україна створює перешкоди для затримки, блокування та знищення російської піхоти та техніки. Ці перешкоди на лінії фронту потрібно будувати, але в логістичній війні в тилових районах Росії Україна використовує річки та створює перешкоди, пошкоджуючи та руйнуючи мости.

(Ліворуч) Перешкоди на передовій затримують особовий склад і техніку противника та полегшують їх знищення. (Праворуч) Логістичні перешкоди, як і зруйновані мости, ускладнюють доступ особового складу та техніки до передової та полегшують їх знищення.

Якщо маршрут у широкому сенсі визначати як дороги, що проходять поблизу або через Армянськ, Чонар, Генічеськ та Керч, то Україна ще не блокувала жодних маршрутів . Блокування – це постійний стан, який вимагає бездіяльності з боку Росії або постійної реакції з боку України. Якби автомобільна та залізнична частини Керченського мосту теоретично були зруйновані, а Росія не змогла б їх відремонтувати, то цей маршрут був би заблокований.

Україна створює тривалі затримки. Затримки уповільнюють темпи російських поставок, а також довше утримують російські вантажівки в «зоні ураження». Зона ураження — це район, де патрулюють українські безпілотники середньої смуги удару, зосереджуючись переважно на автомагістралях та вузьких місцях, таких як місця переправ, приділяючи певну увагу другорядним дорогам. Чим довше вантажівки залишаються в зоні ураження, тим більша ймовірність їх виявити та атакувати. Іноді кілька вантажівок затримуються на переправі, поки ремонтується понтонний міст, або пором перевозить кілька вантажівок одночасно. Іноді вантажівки затримуються, чекаючи, поки вантажівки, що наближаються з іншого боку, звільнять односмуговий перехід. Якщо українські безпілотники знаходяться поблизу, вони можуть знищити кілька вантажівок.

Логістика та атака на логістику – це постійні операції та ще одна форма виснажливої ​​війни.

Стан переправ

Міст через протоку Промойна в Генічеську не був зруйнований, але Україна зробила в мосту три діри. Легкові автомобілі досі використовують міст як одну смугу руху, а вантажівки – ні.

Росія створила пандуси, що ведуть до понтонного мосту. Понтонний міст був атакований та відремонтований щонайменше один раз. Це затримує рух вантажівок, але не блокує їх. Понтонні мости мають одну смугу руху, і вантажівки з обох боків повинні чергуватися під час перетину. Під час перетину мосту вантажівки повинні дотримуватися дистанції. Станом на 19 червня повідомлялося, що понтонний міст був покинутий вантажівками, ймовірно, через додаткові обстріли. На наступних знімках було видно вантажівки, що користуються мостом.

Переправа точно не занедбана. Росія будує земляні укріплення над протокою, щоб побудувати міст, який буде міцнішим за понтонний, а також дешевшим і легшим у ремонті, ніж бетонний чи понтонний міст. В Азовському морі немає припливів і відпливів, оскільки це наймілкіше море у світі, і відбувається постійний відтік води в Чорне море. Рух води між озером Сиваш та Азовським морем залежить від напрямку вітру. Оскільки його будують росіяни, земляна насип може бути повністю суцільною без проходу для води, що переноситься вітром. Для руйнування насипу знадобиться більша кількість вибухівки, а будь-які пошкодження поверхні будуть відремонтовані землею та тим, що використовується для поверхні, можливо, щебенем.

Якщо Україна вирішить атакувати ґрунтову дорогу, вона може затримати ремонт, атакуючи самоскиди та інше обладнання, необхідне для ремонту. Це обладнання може бути заховано в Генічеську, тому найбільша ймовірність пошкодити або знищити його може бути під час будівництва або ремонту дороги.

Також було атаковано автомобільний міст у протоці Тонкі , в якому було зроблено дві пробоїни .

У Генічеську є два мости, що перетинають Тонківську протоку. Обидва ведуть до цього єдиного мосту за 1500 метрів на південь у протоці Промоїна. (У центрі) Початковий бетонний міст був пошкоджений тричі, тому зараз ним користуються лише автомобілі. (Ліворуч) Було збудовано понтонний міст, який певний час не використовувався. (Праворуч) Для будівництва нового мосту будуються земляні насипи.

Через пару днів будівництво ґрунтового мосту просунулося. Переправа в цій точці протоки має ширину 135 метрів. Оскільки Росії байдуже, у протоці залишаються зруйновані понтонні модулі .

На Чонгарі пошкоджені як старий, так і новий автомобільні мости. Нову автомагістраль ремонтують, і нею їздять лише цивільні автомобілі. Як вантажівки, так і цивільний транспорт використовують понтонний міст посередині. Будуються насипи для земляного мосту.

В Армянську пошкоджені старий та новий автомобільні мости, а також залізничний міст. Через сухий канал було збудовано новий земляний міст.

(Ліворуч) Вантажівки шикуються в чергу, щоб перетнути односмуговий земляний міст. (Праворуч) Єдиний функціональний міст – це земляний. У новому бетонному автомобільному мосту є чотири отвори .

Вантажівки, які чекали на перетин дороги, кілька разів зазнавали нападів.

У Ставках, за 12 км від Армянська, на сухому каналі було збудовано земляний міст замість пошкодженого бетонного. Міст на південь від Мирного зазнавав нападів, аж поки його не зруйнували. У цьому місці в каналі є трохи води, але земляний міст вже збудовано.

(Ліворуч) Міст Мирне. (Праворуч) Міст Ставки.

За 37 км на південний схід від Аріманська у Воїнці було пошкоджено ще один міст на Північно-Кримському каналі . Якщо переправа в Армянську непрохідна, то вантажівки могли проїхати далі на південь і перетнути канал тут.

За 200 км від лінії фронту в Роздольному було атаковано залізничний міст , автомобільний міст , що проходить через залізничну колію, та локомотив . Масштаби пошкоджень шляхопроводу невідомі.

За 235 км від лінії фронту було атаковано залізничний міст та залізничну станцію у Владиславівці. Через серйозні пошкодження цього мосту поїзди, що прямують з Керчі, не можуть проїхати повз Владиславівку. Оскільки залізничний міст у Чонарі також зруйнований, до більшої частини Криму неможливо дістатися поїздом. А оскільки залізничні мости нелегко відремонтувати чи побудувати, залізничне сполучення з Кримом заблоковано.