Підписання Угоди про відкрите море
Україна готується приєднатись до Угоди про відкрите море, відповідне рішення вже ухвалено Кабінетом Міністрів України.
А саме, схвалено розпорядження щодо уповноваження Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук на підписання міжнародної Угоди в рамках Конвенції ООН з морського права про збереження та стале використання морського біорізноманіття в районах за межами національної юрисдикції. Це так звана Угода про відкрите море (BBNJ Agreement). Далі документ буде надісланий на підпис Президенту України.
Цей крок є етапом на шляху приєднання України до нового міжнародного механізму захисту океанічних екосистем і сталого використання морських ресурсів у міжнародних водах.
Угода про відкрите море була ухвалена в 2023 році та є третьою імплементаційною угодою в межах Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Її мета — створити єдині глобальні правила охорони біорізноманіття на території, що охоплює дві третини Світового океану. Угода передбачає:
- створення морських природоохоронних територій,
- впровадження механізму оцінки впливу на довкілля,
- справедливий доступ до генетичних ресурсів океану,
- розвиток наукових досліджень і передачу технологій.
За словами Світлани Гринчук, приєднання до Угоди про відкрите море — це не лише питання захисту довкілля, а й чітка демонстрація проєвропейського курсу України, готовності виконувати міжнародні зобов’язання та брати участь у формуванні глобальної політики охорони океанів. Навіть попри війну, продовжується робота над інтеграцією у світову екологічну спільноту, щоб захищати біорізноманіття, боротися зі зміною клімату та протистояти екологічним загрозам, зокрема тим, що походять від держави-агресора.
Міністр також наголосила на важливості приєднання України до Угоди попри те, що держава не має виходу до відкритого океану.
Підписання Угоди про відкрите море:
- посилює позиції України в боротьбі зі зміною клімату та забрудненням довкілля;
- сприяє досягненню цілей та Конвенції про охорону біологічного різноманіття, ратифікованої Україною ще у 1994 році, яка передбачає збереження 30% територій і океанів до 2030 року;
- узгоджується з Паризькою кліматичною угодою (ратифікованою у 2016 році) в частині обговорення Blue Carbon — вуглецю, що поглинається морськими екосистемами;
- підтверджує проєвропейський курс держави та підтримку ключових дипломатичних пріоритетів Європейського Союзу, зокрема Франції, яка активно просуває цей документ на міжнародному рівні;
- дозволяє впливати на глобальні рішення в галузі охорони морського середовища;
- протидіє інтересам країни-агресора, яка виступає проти Угоди;
- відкриває нові можливості для науки, фармацевтики, хімічної промисловості;
- приверне увагу світу до негативного впливу, який чинить росія на довкілля Криму та Чорного моря.