Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період з 13 по 17 липня 2020 року)

15 липня 2020 року Касаційний цивільний суд у складі ВС розглянув справу № 759/3515/19 (провадження № 61-6701св20), у якій МВС України просило визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Вимоги мотивовані тим, що спадкодавець залишив заповіт на користь позивача, про який МВС України довідалося через більше ніж шість місяців після смерті спадкодавця.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та відмовляючи в задоволенні позову, КЦС ВС виходив із того, що у встановлений законом строк спадщину прийняв син спадкодавця, який залучений до розгляду справи як третя особа, тож Київська міська рада у цьому випадку як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у справі.

КЦС ВС вчергове зазначив, що у спорах про прийняття спадщини, коли є спадкоємці, які прийняли спадщину, саме вони, а не органи місцевого самоврядування, є належними відповідачами.

16 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши в касаційному порядку справу № 266/1771/16-а, захистив права внутрішньо переміщеної особи і зобов’язав Маріупольську міську виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити виплату позивачці матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами згідно з листком непрацездатності.

Спір виник тому, що Фонд відмовив позивачці в нарахуванні та виплаті матеріального забезпечення, пославшись на те, що Господарська служба ДП «Донецька залізниця», де працювала позивачка, залишилася в зоні проведення АТО. Господарську службу ДП реорганізовано шляхом злиття у структурний підрозділ Господарська служба Регіональної філії «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця», яка перебуває на обліку в Слов’янській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та має надавати матеріальне забезпечення позивачці, до якої остання має можливість звернутися для реалізації свого права.

Колегія суддів КАС ВС погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності доводів відповідача про можливість звернення позивача до ПАТ «Укрзалізниця» за отриманням допомоги. Оскільки позивачка як особа, яка перемістилася з тимчасово окупованої території (страховий випадок настав до моменту переміщення застрахованої особи), не отримала матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами через переміщення, а її роботодавець перебуває в зоні проведення АТО, залишається юридичною особою, свої активи і зобов’язання до новоутвореного ПАТ «Укрзалізниця» не передав, то вона має право на отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.