Впроваджувати новий КПК, не знищуючи рівня протидії злочинності

Луганська область – непростий, криміногенно-напружений регіон. Рівень зареєстрованих злочинних проявів на 10 тисяч населення за підсумками півріччя склав 120 правопорушень та є одним з найвищих у державі. Саме тому в 2013 році діяльність органів прокуратури області спрямована на забезпечення ефективного здійснення повноважень в умовах кардинального реформування прокурорської системи, а втілення у життя процесуальних новел дозволило перейти на якісно новий рівень захисту прав усіх учасників кримінального процесу.

Анатолій МЕЛЬНИК,

прокурор Луганської області,
державний радник юстиції 2 класу

 Формування єдиного підходу до формування правозастосовної практики

Усвідомлюючи, що саме обласний апарат повинен виконувати роль флагмана у забезпеченні єдиного підходу до формування правозастосовноі практики, відповідні до положень Кримінального процесуального кодексу України приведено діючі та видано нові організаційно-розпорядчі документи; спрямовано 15 інформаційних листів підпорядкованим прокурорам та 16 – керівникам правоохоронних органів, проведено 11 науково-методичних семінарів. Проблемні питання щодо упровадження КПК України та Єдиного реєстру досудових розслідувань обговорені на 3 засіданнях колегії прокуратури області, семінарах та засіданнях міжвідомчої робочої групи.

Для узгодження дій правоохоронних та інших державних органів щодо протидії злочинності і зміцнення законності на обласному рівні проведено 2 спільних засідання колегії, 2 координаційні та 2 міжвідомчі наради.

А в трьох регіонах області, де спостерігалися негативні тенденції цієї діяльності, проведено комплексні вивчення ефективності протидії злочинності та корупції.

З урахуванням вимог наказу Генерального прокурора України №1/1- 2013 на нових засадах проведено координаційні наради за участі керівників правоохоронних органів, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Окрім керівників обласної адміністрації та обласної ради, на нараду було запрошено голів районних державних адміністрацій та міських голів, які поінформувалися про їх діяльність з питань попередження і протидії злочинності і корупції.

Вжиті заходи дали позитивний результат та сприяли певному покращанню стану злочинності. Зокрема, на 60% зменшилася кількість кримінальних правопорушень вчинених неповнолітніми (157 проти 396). Менше загальнодержавної є питомг вага кримінальних правопорушень, вчинених групою осіб (3%, по країні – 5%) та у стані сп’яніння (9%, по країні – 14%).

 Застосування негласних слідчих дій

Як свідчить практика, значно ефективнішим засобом порівняно зі здійсненням оперативно-розшукової діяльності є застосування негласню слідчих (розшукових) дій. Їх можливості активно використовуються органами прокуратурі області з метою розкриття злочинів. До суду спрямовано майже 2500 таких клопотань, з яких 2300 задоволено (93%), в тому числі 204 – після повторного судового розгляду. Як результат, забезпечено вищий за середній у державі рівень розкриття кримінальних правопорушень – 40% проти 34%.

Завдяки використанню усього спектра наданих КПК Україні можливостей органами прокуратури Луганщини забезпечено ефективну організацію процесуального керівництва, розслідування та розкрито найрезонанснішого розбійного нападу цього року.

Як було з’ясовано, вночі 13 травня 2013 року численна група невідомих осіб у Сєвєродонецьку відкрито, із застосуванням вогнепальної зброї, наручників, автомобілів, перебуваючи у спецодязі спецслужб та в масках, здійснила напад на службу охорони TOB «НВФ Сєвєродонецький склопластик» та заволоділа майном підприємства на загальну суму близько 34 млн грн, викравши деталі із цінного металу – платини.

Задля розкриття цього злочину у кримінальному провадженні було проведено близько 600 слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, до яких залучено співробітників СБУ в області. Отримано понад 40 доступів до речей документів операторів мобільного зв’язку, здійснено 20 обшуків та понад 20 різноманітних експертиз. При тому вперше в державі було використано таку слідчу дію, як негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ДНК).

Як результат уже через півтора місяці з дня нападу, за підозрою у його вчиненні затримано злочинну групу у складі 5 осіб. Працівниками міліції встановлено місцезнаходження викраденого майна підприємства, яке вилучено й передано на відповідальне зберігання. Усім затриманим особам повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захист учасників кримінального процесу

Втілення в життя процесуальних новел дозволило перейти на якісно новий рівень захисту прав усіх учасників кримінального процесу. Зокрема, інститут розумних строків слідства надав можливість проводити слідчі дії вже у день надходження заяви про злочин та без зволікань поновлювати законні інтереси потерпілих, розкривати навіть особливо тяжкі злочини в найкоротші терміни. Так, галузевим відділом прокуратури області в стислі терміни (у строк до 2 місяців) забезпечено ефективне здійснення процесуального керівництва, організацію розслідування та розкриття резонансного подвійного вбивства, замаху ще на одне вбивство, крадіжок і незаконного заволодіння транспортним засобом.

Ідеться про трагічну подію, яка сталася 23 травня 2013 року в селі Бурчак-Михайлівка Станично-Луганського району. У власному будинку виявлено трупи подружжя (58-річного чоловіка та його 53-річної дружини) з ознаками насильницької смерті. Було викрадено гроші, ноутбук, а також автомобіль «Mazda-6», що належав убитим. Виїздом на місце події встановлено, що будинок був повний газу, а до ручки вхідних дверей прив’язаний увімкнений у розетку електричний провід, пристосований, як з’ясовано подальшим досудовим розслідуванням, для вбивства сина подружжя.

Невідкладно, із залученням експертів, було організовано детальний огляд місця події та інші першочергові слідчі дії в умовах неочевидності злочину. З метою координації роботи з його розкриття проведено оперативну нараду, на якій висунуто низку обґрунтованих версій скоєння злочину, визначено конкретні заходи, спрямовані на їх перевірку. Призначено і проведено 28 судових експертиз. Як наслідок, підозрювану особу було затримано і стосовно неї обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час допиту отримано зізнання у скоєнні умисного вбивства двох осіб та крадіжці їх майна. Встановлено й місцезнаходження викраденої автомашини.

Захист приватних прав та інтересів

Завданням кримінального провадження також є захист приватних прав та інтересів осіб, яким злочином заподіяно матеріальної шкоди. Вперше на законодавчому рівні запроваджено можливість добровільного відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, підозрюваним, обвинуваченим або, за його згодою, – будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою (ч. 1 ст. 127 КПК України).

Проте такий спосіб відновлення майнових прав потерпілого внаслідок своєї новизни, а також відсутності законодавчо закріпленого механізму ще не повною мірою застосовується на практиці. Тому ми впевнені в необхідності удосконалення та підвищення ефективності роботи процесуальних керівників щодо забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, до чого вони зобов’язані пунктами 1.4 і 1.5 наказу Генерального прокурора України № 4гн- 2012.

Із цією метою прокуратурою Луганської області вжито низку ефективних організаційно-практичних заходів. Насамперед у структурних підрозділах галузевого управління при здійсненні розподілу обов’язків визначено конкретних працівників, на яких покладено обов’язок забезпечення своєчасного відшкодування заподіяних збитків, пред’явлення в установлених законом випадках цивільних позовів у кримінальному провадженні. Проведено також ретельне вивчення стану позовної роботи у кримінальних провадженнях, здійснено виїзди на місця. Наявні проблеми у цій сфері обговорено 11.06.2013 р. на засіданні колегії прокуратури області, визначено конкретні заходи з метою їх вирішення.

Як наслідок міськрайпрокурорами активізовано роботу на цьому напрямі та вже у червні поточного року заявлено позови про відшкодування близько 2 млн грн шкоди, завданої інтересам держави та громадян, які через похилий вік неспроможні самостійно захистити свої права, інтересам закладів охорони здоров’я, якими витрачено кошти на лікування осіб, потерпілих від кримінальних правопорушень. Завдяки комплексному підходу до вирішення цих питань органами прокуратури Луганської області досягнуто певних результатів, що було позитивно оцінено Генеральною прокуратурою України у листі-орієнтуванні.

Законодавчі програми

Реалізація положень КПК України через призму галузевих наказів Генерального прокурора України висвітила проблему, яка, на наш погляд, заслуговує на обговорення та вироблення єдиної практики з цих питань у державі. Зокрема, неврегульованим на законодавчому рівні на сьогодні залишається порядок виявлення причин вчинення кримінальних правопорушень і умов, що їм сприяли, у зв’язку з чим органами досудового розслідування робота з цих питань ефективно не виконується, а профілактична функція слідчого фактично зводиться нанівець.

Зазначену проблему можливо вирішити шляхом винесення відповідної постанови. Стаття 110 КПК України передбачає, що постанова слідчого, прокурора – це процесуальне рішення, яке є обов’язковим для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких воно стосується. Тож навіть за відсутності окремого законодавчого регулювання такі рішення органів досудового розслідування дозволять забезпечити своєчасне вжиття заходів до усунення причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення.

Із цією метою прокуратурою області спільно з ГУМВС України, УСБУ, Головного управління Міндоходів у Луганській області розроблено вказівку про удосконалення порядку виявлення причин вчинення кримінальних правопорушень і умов, що сприяли цьому, вжиття заходів до їх усунення та прокурорського нагляду з цих питань. Відповідно до її вимог, слідчі  під час розслідування кримінальних проваджень зобов’язані виявляти причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяли цьому, вживати заходів до їх усунення, шляхом прийняття процесуальних рішень у порядку, передбаченому ст.110 КПК України.

У свою чергу, процесуальні керівники та керівники слідчих підрозділів будуть зобов’язані контролювати стан виконання законних вимог слідчого, а постанови та дані про результати їх розгляду долучати до матеріалів кримінальних і наглядових проваджень.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що умови сьогодення ставлять перед нами складні, але цілком здійсненні завдання. І саме вміння ефективно і спільно використати увесь потенціал Кримінального процесуального кодексу України є запорукою забезпечення зміцнення законності у регіонах нашої держави.