Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Заборона грошей, або Хто контролюватиме готівку?

0 114

18 жовтня набрав чинності закон, яким обмежуються розрахунки готівкою. Віднині кеш іде в забуття. Так нас з вами примушують припинити розраховуватися готівкою. Як відомо, українців практично ніколи не обмежували у виборі розрахунків. Бо в селі гроші були одні, в місті інші. Там усе вирішував «градус від куми», тут ми звикли розраховуватися не обліковано готівкою. Оплата за євроремонт, авторемонт, косметичний ремонт, шкільний ремонт, оренду, навчання, інші ремонти і життєві послуги вимагали використовувати «гроші під матрасами». Але життя вимагає більшого. Бюджет не в змозі «проковтнути» величезний обсяг готівки.

Що ж таке трапилося з нашим бюджетом, який потребує більш швидкого наповнення. Хоча відомо, що бюджету як системи практично не існує, він «хворіє». І це є суворою передвиборною реальністю. Уряд нещодавно залучив до держбюджету 1,006 млн гривень, зобов’язавши системні банки придбати на аукціоні облігації внутрішньої державної позики. Погашення відбудеться в 2017–2019 роках. Невисока прибутковість цінних паперів (усього 14,3%) свідчить про те, що Мінфін наперед забезпечує себе ресурсом для виплати зобов’язань за боргами наступного тижня. Що тут казати, коли така висока вимога політичної стабільності, коли навіть всупереч українській ментальності банкіри й можновладці жорстко вимагають припинити «готівковий безлад». Зауважу, йдеться не про відтік «другого бюджету» в офшори, не про безпідставні пільги, які стали символом родинної номенклатурної економіки. Наступ почався на «святе», на кишенькові гроші, зароблені подекуди тяжкою працею. Та, мабуть, їх є так багато поза банківськими рахунками, надто багато, що банкіри наважилися тримати їх під контролем, бо дрібні гроші ніхто не контролюватиме.

Відтак з 18 жовтня майже всі точки продажу товарів і послуг зобов’язані встановити термінали для сплати покупок платіжними картками. Саме так, ні багато, ні мало. Нас запевняють, що населення це нововведення майже не помітить. Мовляв, це відчують лише багатії, які купляють vip-нерухомість, авто, яхти, літаки та занадто дорогі прикраси. Що цим законом Національний банк намагається скоротити долю тіньової економіки.

Проте саме тут криється маленька хитрість цього закону. Адже не лише НБУ та його структури, але й податківці отримують підстави для моніторингу й перевірок фінансових операцій будь-кого і пошуку осіб, що живуть на тіньові гроші. Дивним є те, що платити по безналу доведеться в книгарнях, перукарнях, таксі тощо. Виграють тут, безперечно, банки, адже готівка має бути покладена на рахунок, за обслуговування якого доведеться оплачувати тому ж самому банку. Що стосується обсягу обмежень готівкових розрахунків, то тут нам лишили надію. Остаточно питання поки не вирішено. Вивчається європейський досвід, який свідчить, що межа готівкових розрахунків складає всього п’ять тисяч євро. У нас цей ліміт може бути меншим.

Експерти свідчать, що в цьому зв’язку відбувається зміщення акцентів державної бюджетної політики. Валерій Геєць, зокрема, вказує, що спочатку потрібно створити як найкращі умови використання власного фінансового ресурсу, припинити «втечу капіталу», спробувати хоча б частково повернути виведені за кордон ресурси, створити мотивацію, аби кошти в офшори не вивозилися. Гроші мають працювати на економіку. Це – закон цивілізованого відкритого суспільства. Бо завдяки цьому створюється загальне благо. На жаль, зараз гроші працюють на власну кишеню як багатіїв, так і бідних. Склала ситуація, за якої бідний швидко бідніє, а багатий не впевнений у своєму багатстві. І тому він бажає «контролювати готівку»…

 

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело:

ЮВУ

Автор

Залиште коментар