Суди відхилили вже два позови постраждалих через поломки експресів Hyundai на підставі того, що у пасажирів не було переконливих доказів їх присутності на рейсі: квитки не були іменними.
22 травня Солом’янський районний суд Києва відхилив позов юриста Української Гельсінської спілки з прав людини Максима Щербатюка, постраждалого через поломку швидкісного поїзда “Інтерсіті +” (експреси Hyundai Rotem) у жовтні минулого року, повідомляє “Коммерсантъ Украина”.
Щербатюк розповів, що поїзд, в якому він їхав з Харкова до Києва, зламався через півгодини після відправлення. Склад відтягнули в полі і там пересадили пасажирів на інший потяг, який прибув до Києва із запізненням на 3 год 40 хв. Весь цей час пасажирам не пояснювали причин затримки. “Потяг при цьому не опалювався, а пасажирам не надали гарячих напоїв”, – розповів Щербатюк.На київському вокзалі пасажирам експреса не вдалося отримати компенсацію за затримку і зміна класу поїзда.
По-перше, в жовтні ще не був прийнятий порядок відшкодування шкоди за запізнення Hyundai Rotem (він не розроблений до цих пір). А по-друге, на квитках не було відповідних відміток, що підтверджують поломку поїзда і присутність пасажира на рейсі. Скласти акт про поломку і проставити у квитках пасажирів необхідні штампи повинні були провідники або начальник рейсу.
“За весь час подорожі поговорити зі стюардами або начальником поїзда було неможливо, вони уникали спілкування з пасажирами і нікому нічого в квитках не відзначали, – розповів пан Щербатюк. – У результаті я не отримав компенсації, а через запізнення поїзда не зміг провести день зі своїм сином, якого рідко бачу через постійну зайнятість”.
Щербатюк подав до суду на “Укрзалізницю” і Українську залізничну швидкісну компанію (оператор десяти швидкісних поїздів в Україні). Позивач зажадав відшкодування морального збитку в розмірі 1000 грн, 21 грн пені та 99 грн компенсації за зміну класу поїзда.
Він також зажадав забезпечити якісне обслуговування пасажирів і прибрати з сайту “Укрзалізниці” неправдиву, на його думку, інформацію про надійність і швидкості нових експресів: саме через неї він вирішив скористатися новим поїздом.
“Інформація про те, що рух швидкісних електропоїздів” Інтерсіті + “здійснюється за чітко розрахованим графіками, а погодні умови та інші чинники не роблять настільки значного впливу на дотримання графіка руху, як у випадку з іншими видами транспорту, не відповідає дійсності”, – підкреслив Максим Щербатюк.
Основним аргументом представників “Укрзалізниці” та Української залізничної швидкісної компанії на суді було неможливо довести факт своєї присутності на конкретному рейсі. Представник “Укрзалізниці” Костянтин Астрюхін заявив, що без відповідних штампів і доказів позов безпідставний.
“Ми заперечуємо те, що він був пасажиром”. Gрибирати інформацію з сайту в “Укрзалізниці” також не вважають необхідним. “Це інформаційний сайт, і інформація на ньому – оціночне судження, а не реклама”, – підкреслив пан Астрюхін.
Керівний партнер адвокатського об’єднання “Головань і партнери” Ігор Головань зазначає, що якщо пасажир не виконав процедуру, прописану в умовах перевезення, то це дійсно може ускладнити або зробити неможливим стягнення компенсацій. Відповідно до правил перевезень письмові підтвердження запізнення поїзда видаються на станції призначення після пред’явлення проїзного документа з відповідною відміткою. Але партнер адвокатської фірми Paritet Ігор Кирилюк нагадує, що самі правила не прописуються на проїзних документах, і пасажир часто про них навіть не знає. “Пасажиру не потрібно доводити, що він був на поїзді. Досить того, що у нього є квиток на руках і кілька свідків”, – додає пан Кирилюк.
Головань нагадує, що правилами передбачені випадки, коли переоформлення проїзних документів у разі несправності поїзда здійснюється без участі пасажирів.
Крім того, в тих же правилах перевезень йдеться про те, що працівники залізниці повинні проявляти до пасажирів турботу і увагу.
Як повідомлялось, у січні Укрзалізниця заявила, що відшкодувала пасажирам понад 800 тис за запізнення Hyundai.
