В українському уряді запевняють: майбутній спецзбір на імпортні мобільні телефони або планшетники розподілятиметься між авторами інтелектуальної власності. В “Українському музичному альянсі” налаштовані скептично.
Ще не вщухло невдоволення імпортерів після підвищення ввізного мита на автомобілі, а в українському кабміні розмірковують про запровадження нового збору. Цього разу йдеться про стягування додаткового податку за імпорт електроніки. У Державні службі інтелектуальної власності, яка розробила відповідний проект постанови кабінету міністрів, пояснили DW, що таким чином просто оновлюють застаріле законодавство, а зібрані гроші розподілятимуться між авторами інтелектуальної власності.
Ще з 2003 року в Україні стягують додатковий збір з імпортерів, наприклад, магнітофонів, телевізорів із функцією запису звуку й зображення або аудіо- та відеокасет. Ще тоді, за вимогою Всесвітньої організації з інтелектуальної власності, зібрані кошти уряд зобов’язався перераховувати авторам музичних творів та фільмів. Однак цей список уже застарів. “На сьогодні, це обладнання, практично не використовується в домашніх умовах для запису музики чи кіно. Тому кошти, передбачені законодавством, не збираються та не виплачуються авторам”, – зазначається у письмовому роз’ясненні Держслужби інтелектуальної власності, яке вона надіслала на запит DW..
Саме тому, як звучить офіційне пояснення, в цьому відомстві й вирішили оновити та розширити перелік електронної техніки, з якої стягуватиметься імпортний збір, – з восьми категорій до загалом 38 найменувань. Отже, тепер уряд хоче збирати гроші за ввезення ноутбуків, мобільних телефонів, планшетів, флешкок, DVD-програвачів тощо. Розмір збору, однак, зменшиться, заспокоюють у держслужбі, з 3-5% до 0,02-1,5%.
Однак попри те, що кількість компаній-імпортерів, які сплачуватимуть додатковий збір розшириться, самі автори не задоволені ініціативою уряду й вже рахують збитки. Павло Калініченко, директор “Українського музичного альянсу” – організації, яка представляє інтереси авторів у спілкуванні з урядом і розподіляє зібрані гроші, – прогнозує, що в разі ухвалення запропонованих змін автори інтелектуальної власності лише втратять. За його словами, в розробленому документі суттєво ускладнюється механізм стягнення відрахувань за ввезення електронних гаджетів з тих імпортерів, які платити вагаються. На його думку, судові процеси в майбутньому можуть розтягнутися на роки.
За його словами, професійні музичні та продюсерські асоціації готують до уряду свої “гнівні заяви” з цього приводу, адже їх не залучили до розробки змін до відповідного закону.
Самі ж імпортери сумніваються, що сплачені ними гроші доходитимуть до авторів мистецьких творів. “Це просто виймання грошей звідти, де вони ще є. Я проти сплати неадекватних податків, через які нас потім перевіряють і ще й штрафують”, – каже Андрій Корбут, власник компанії “Скіф-Електронікс”, яка імпортує в Україну флеш-карти. Він прогнозує, що витрати пов’язані зі сплатою додаткового збору імпортери перекладатимуть на споживачів, збільшуючи відповідно ціну товару. “Якщо ми зможемо перекласти ці 1,5% на споживачів, то ми перекладемо. Це закони ринку”, – наголошує Корбут.
Водночас керівник аналітичного департаменту “Реформаторського клубу” Ігор Лавриненко переконаний, що споживачі не постраждають від запровадження додаткового збору на електронні пристрої та накопичувачі інформації. Оскільки український ринок вже насичений цими товарами і продавцям доводиться “відвойовувати” свого споживача, тому в ціну мобільного телефону чи планшета імпортери не зможуть закласти відрахування за авторські права.
