Сьогодні ні для кого не секрет, що саме в кримінальних справах найчастіше зустрічаються різноманітні порушення прав людини, на сторожі яких, відповідно до професійних обов’язків, стоїть адвокат. Захист у такого роду справах завжди був справою професійних фахівців. По-перше, Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що в основному захист у цих справах може здійснюватися лише адвокатом. А по-друге, в таких справах на кону стоять дуже вагомі речі, тому захист не може бути довірений неспеціалісту, адже лише наявність навіть умовної судимості — вже дуже сумний факт у біографії будь-якої людини, що вже казати про позбавлення волі.
Беручи до уваги вищезазначене й те, що будь-яка кримінальна справа – складний і серйозний процес, в якому адвокат відіграє одну з основних ролей, виникають запитання стосовно його професійної підготовленості та досвідченості у вирішенні такого роду питань. З огляду на це в столиці днями відбувся «Перший щорічний форум з кримінального права», метою якого саме і став обмін досвідом між фахівцями, обговорення нагальних проблем, що виникають у роботі під час здійснення захисту у кримінальних справах, та підвищення рівня кваліфікації адвокатів. Ініціатором його проведення став комітет з кримінального права та процесу Асоціації адвокатів України.
У роботі форуму взяли участь адвокати з різних регіонів України, представники Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури (ВККА) при Кабінеті Міністрів України, члени обласних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, практикуючі юристи, науковці, представники органів державної влади та прокуратури, члени Американської асоціації юристів (Ініціатива з верховенства права). В його рамках аналізувалися, зокрема, питання змагальності сторін на стадії досудового слідства у кримінальному процесі (використання захистом судового контролю за дотриманням процесуальних прав на даній стадії), реалізації права на захист у кримінальному процесі (відновлення порушеного права на захист), процедури допуску адвоката до кримінальної справи (проблеми, що виникають на даній стадії кримінального процесу), незаконної діяльність адвоката в кримінальних справах, роботи з доказами в кримінальній справі, судовий розгляд кримінальної справи (тактика допиту підсудного, свідків, експертів та потерпілих у суді першої інстанції). Ішлося й про судові помилки та можливості для їх уникнення, вдосконалення кримінального законодавства як складової реформи кримінальної юстиції та статус адвоката в проекті нового Кримінально-процесуального кодексу.
Ольга Дмитрієва, президент Асоціації адвокатів України, яка відкривала зібрання, сконцентрувала увагу присутніх на неоднозначності нинішнього українського законодавства стосовно статусу та ролі адвоката в кримінальному процесі. Її колега, Галина Ковбасінська, секретар ВККА при Кабінеті Міністрів України та голова КДК адвокатури Київської області, натомість зупинилася на судовому процесі. За її словами, «ведення судового слідства сьогодні відбувається поза всіма встановленими рамками».
На питаннях змагальності сторін на стадії досудового слідства зупинилися адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ «Гвоздій та Оберкович» Анжеліка Сицько. «Сьогодні потрібен закон, який чітко встановлюватиме порядок процесуальних дій. На жаль, на практиці виходить так, що до нас приходять клієнти і кажуть: «Навіщо нам адвокат у досудовому слідстві, якщо він все одно нічого не вирішує». Насправді все абсолютно не так, існує дуже багато прописаних, у тому числі і в законодавстві, можливостей адвоката, за яких можна добитися позитивного результату. Мається на увазі незаконне затримання нашого клієнта, можливість домогтися зміни запобіжного заходу на стадії досудового слідства. Також адвокат має право оскаржити постанову про порушення кримінальної справи, але, на жаль, не в судовому порядку як це відбувається в Росії. Є змога про притягнення оскаржити постанову особи як обвинуваченого вищестоящому прокурору й домогтися визнання даного процесуального документа незаконним».
Відзначила Анжеліка Сицько й те, що за існуючим законодавством особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, стає кримінально зобов’язаною не з моменту, коли вирок суду набирає законної сили, а вважається такою з часу пред’явлення їй обвинувального документа з визнанням її винною.
Керуючий партнер АО «Столичний адвокат» Костянтин Рибачковський акцентував увагу на тонкощах прийнятого парламентом закону про гуманізацію відповідальності у сфері господарської діяльності. За його словами, закон був розроблений не з метою вирішення конкретної політичної справи, як зараз дехто вважає, а в рамках сучасної тенденції декриміналізації. У Росії, наприклад, уже декриміналізовано 36 складів злочину, у нас же на сьогодні – лише 16. «Адвокат – професія гуманна. А тому нам, адвокатам, варто позитивно сприймати нормативно-правовий акт, що спрямований на захист прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на особисту недоторканність. Із практики нашої адвокатської фірми можу навести такий приклад: чотири клієнти, ув’язнені за економічні злочини, відтепер завдяки цьому закону на певних підставах можуть бути звільнені під заставу без жодних хабарів».
До основних плюсів згаданого закону К. Рибачковський відніс кристалізацію кримінально караних діянь, які не є соціально небезпечними в Кримінальному кодексі України, «Тож люди, що вчинили такі діяння, не повинні перебувати у в’язниці». Це поліпшить діловий та інвестиційний клімат в країні, боротьбу з корупцією у правоохоронних та слідчих органах. А ще – поповнюватиметься бюджет у зв’язку із суттєвим збільшенням штрафів. «Вивчивши велику кількість матеріалів з цієї тематики та ознайомившись із двома проектами цього закону, а також взявши до уваги внесені зміни, можу сказати, що в основному закон зможе виконувати покладені на нього завдання, хоча й містить безліч недоліків. Але в цілому як практикуючий адвокат можу запевнити, що документ є прогресивним і потрібним для України».
У свою чергу доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету ДПС України Володимир Мисливий, говорячи про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, наголосив на недосконалості чинного законодавства. «Кримінальному кодексу України вже 10 років і він суттєво відстає від потреб часу та й російського кодексу. Однією з головних змін, які повинні бути внесені до нього, є виокремлення положень про злочини проти податкової системи в окремий розділ», — відзначив він.
Про процедуру допуску адвоката до кримінальної справи, а також проблеми, що виникають на даній стадії судового процесу, говорив на форумі представник Генеральної прокуратури України Олексій Донський, зупинившись на наявності розбіжностей між статтями 44 та 47 Кримінально-процесуального кодексу України.
Не оминули учасники дискусії й теми незаконної діяльності адвоката у кримінальних справах. «Як правило, незаконна діяльність адвоката пов’язана з незаконною змовою зі слідчим, прокурором та судом, − констатував Я. Зейкан, старший партнер адвокатського об’єднання «Зейкан, Попович, Голуб та інші», — Можна виділити три основні її прояви у кримінальних справах. До них належать: змова адвоката зі слідчим, прокурором та судом на користь свого клієнта, змова всупереч інтересам свого клієнта, а також введення адвокатом суду в оману».
На думку ще одного з учасника форуму, голови ВККА при Кабінеті Міністрів України Володимира Висоцького, адвокат повинен бути не лише вільним, але й незалежним у здійсненні своєї практики, а сам закон про адвокатуру – таким документом, що приймається не для адвокатів, а для суспільства.
Головним стрижнем виступу адвоката Олександра Плахотнюка стала робота з доказами в кримінальній справі. Зокрема, він зупинився на незаконних доказах у кримінальній справі, які часто відіграють вирішальну роль у винесенні вироку судом. «На сьогодні в українських судах для доведення вини підсудного доволі часто використовуються докази, які не відповідають вимогам Кримінально-процесуального кодексу України. І як на основі таких доказів, які просто розходяться з дійсністю, можна виносити вирок підсудному?», — резюмував адвокат.
Ішлося на форумі й про судові помилки у кримінальних справах та шляхи їх усунення. Власними міркуваннями з цього приводу з присутніми поділився суддя Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Сергій Слинько. «Правосуддя є справедливим лише в тому випадку, коли воно відновлює порушені права. Перегляд судових рішень сприяє реалізації одного з основних завдань кримінального судочинства − перешкоджанню виконання незаконних рішень суду. У той же час безкінечне оскарження судових рішень призводить до неефективності судочинства», — сказав він.
На думку іншого учасника дискусії Андрія Циганкова, сьогодні в Україні можна виділити три завдання, які стоять перед адвокатом у суді. «По-перше, потрібно «розбудити» прокурора, по-друге, дати зрозуміти судді, що йому доведеться слідувати правовим нормам Кримінально-процесуального кодексу і, по-третє, консолідувати захист, його позицію: потрібно підвищувати рівень захисту, а не створювати піар окремому адвокату», — відзначив він. Говорячи про тактику допиту підсудного, свідків, експертів та потерпілих у суді першої інстанції, А. Циганков, зазначив що адвокат повинен сам для себе вирішити, яких осіб він не буде допитувати (чи то з етичних міркувань, чи то через відсутність у цьому будь-якого сенсу). Окрім того, мотивуючи питання й ту стратегію, яку адвокат хоче реалізувати, йому також слід визначитися, про що він запитуватиме, а про що — принципово ні.
Свою думку з даної тематики висловив на форумі й адвокат Укрінюрколегії Андрій Кириєнко, який зупинився на новелах проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України. «У проекті нового КПК містяться досить своєрідні положення про суд присяжних: до його складу входять два професійних судді та троє непрофесіоналів (власне присяжних). У той час, коли в розумінні світової спільноти суд присяжних — це група людей, що не є правниками. І говорити про те, що два професійних судді не впливатимуть на рішення решти складу суду присяжних, було б нонсенсом», — зауважив він, висловивши сподівання на розробку в процесі проведення форуму документа, який був би врахований при прийнятті нового КПК України.
Ілля Мороз
Теги:
