Реформування адвокатури: що передбачається
Законодавці активно взялися за оновлення системи надання правової допомоги в Україні. Підтвердженням цьому є, зокрема, нещодавнє прийняття Кримінального процесуального кодексу, Законів України “Про безоплатну правову допомогу” (N 3460-VI від 02.06.2011 р.) та “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (N 5076-VI від 05.07.2012 р.). Саме останній аналізується компанією «Дінай».
Насамперед зазначимо, що основні вимоги до особи, що має намір займатися адвокатською діяльністю, залишаються незмінними. Як і раніше, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше 2-х років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Однак у механізмі здійснення адвокатської діяльності в Україні все ж таки очікується низка значних змін, серед яких:
1. Розширення існуючих видів адвокатської діяльності, професійних прав і гарантій цієї діяльності, зокрема, посилено роль такої форми роботи адвоката, як адвокатський запит.
Як не прикро, сьогодні ці запити часто ігноруються отримувачами в силу правової невизначеності їх статусу та відсутності чітко прописаного механізму контролю за наданням відповіді на них.
Новоприйнятий Закон N 5076-VI містить чітку процедуру направлення адвокатського запиту та запроваджує обов’язковість його вимог для органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян.
Для отримання відповіді, адвокату необхідно долучити до свого запиту посвідчені ним копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Звертаємо увагу, що запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
Для надання відповіді на запит отримувачу надається строк у 5 робочих днів. В окремих випадках (наприклад, якщо запит стосується надання значного обсягу інформації) цей строк може бути продовжено до 20-ти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання.
За порушення зазначених строків, так само як і за неправомірну відмову у наданні інформації на адвокатський запит запроваджується адміністративна відповідальність посадових осіб у вигляді штрафу від 25 до 50 НМДГ (425-850 грн.).
2. Деталізація підстав та порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Зокрема, зазначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
3. Створення системи органів адвокатського самоврядування, визначення їх повноважень.
Зокрема, передбачено створення Національної асоціації адвокатів України, як недержавної некомерційної професійної організації, покликаної об’єднати всіх адвокатів України з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Серед таких завдань – забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності та підтримання високого професійного рівня адвокатів.
4. Врегулювання порядку здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави.
Для отримання такого права йому належить звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем свого проживання чи перебування в Україні із заявою про його включення до Єдиного реєстру адвокатів України, долучивши до заяви документи, перелік яких буде затверджено Радою адвокатів України.