Національне агентство України з питань державної служби повідомило, що минулого року всі державні службовці подали свої майнові декларації, але, як заявляють громадські активісти, вони недоступні для широкого загалу, мають неповну чи неправдиву інформацію, а будь-яке покарання за це відсутнє. Відтак громадські організації започаткували свій Національний моніторинг відповідності стилю життя високопосадовців. Дослідження вже почалося, перші результати обіцяють оприлюднити у вересні.
Центр політичних студій та аналітики звернувся до всіх 25 міських голів обласних центрів та 25 голів обласних державних адміністрацій із запитом про надання декларацій про доходи і майно, а також спробував знайти їх у відкритих інтернет-джерелах. Проте закритими виявились декларації шести голів ОДА (Волинської, Житомирської, Одеської, Кіровоградської, Луганської областей, а також голови Ради Міністрів АРК) та трьох мерів обласних центрів.
Загалом декларації мають бути опубліковані на офіційних сайтах. Експерти там їх не знайшли, тому й надіслали запити. «Третина обласних державних адміністрацій просто проігнорувала наш запит або не дала відповіді. Тобто на сьогоднішній день люди, які обрали своїх мерів, абсолютно не знають, чим живуть їхні мери, які їхні доходи. Знову-таки, нам відмовила третина районних державних адміністрацій. І половина органів місцевого самоврядування (міста обласних центрів) не надала відповіді на наші запити або надала їх у неповному обсязі. Що стосується просто міст, то більше ніж 60% нам відповіді не надали», – говорить директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.
«Погано шукали. Тому що порушення законодавства не було, вони всі опублікували. Інколи досить хитро. Але треба шукати, треба копати. Не можна просто заслати запит і очікувати, що тобі все спакують і принесуть. Або на сайтах, або у профільних виданнях. Декларації більш-менш доступні. Але якщо їх почитати – там одні прочерки. Прочерки, тому що, дійсно, все записано на інших осіб. Прочерки, тому що часто є такі місця, такі графи, в які ніхто не знає, що записати. Ніхто не записує, і нікому за це нічого немає. І тому декларації є дуже малоінформативними. Дуже мало хто декларує офіційні видатки від 150 тисяч, і взагалі дуже мало хто декларує подарунки. Механізму перевірки і контролю немає ніякого. Законодавчих механізмів на сьогодні не існує», – говорить Ігор Попов, перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби.
Зважаючи на те, що чиновника, який невчасно подав декларацію, можуть оштрафувати максимально на 425 гривень, а відповідальності за неправдиву інформацію в декларації немає взагалі, громадські організації розпочали свою Національну моніторингову кампанію відповідності стилю життя високопосадовців України задекларованим ними статкам, повідомляє Радіо Свобода.
Антикорупційний закон зобов’язує всіх службовців України декларувати не тільки свої прибутки і майно, але й будь-які одноразові витрати, що перевищують 150 тисяч гривень. Представники більш ніж 40 неурядових організацій, журналістських агенцій та індивідуальних розслідувачів, об’єднані в Громадянське партнерство «За відкритість майнових декларацій публічних службовців України», під керівництвом Transparency International в Україні взялися проконтролювати виконання закону.
«Нас цікавлять 5 компонентів стилю життя – це офіційні доходи всіх службовців. Друге – це його хобі, тобто як людина організовує своє дозвілля. Третє – це подорожі й відпустки. Четверте – це навчання службовців (тобто навчання членів сім’ї і самого службовця). І п’яте – це власність: рухоме й нерухоме майно. Нам цікаві всі витрати на утримання цього стилю життя, цих п’яти елементів, якщо воно в два рази вище, ніж річний дохід службовця, то це зрозуміло, що десь взялися гроші з нечесних джерел. Отакі випадки ми будемо перевіряти й досліджувати. Це буде наша ціль», – говорить виконавчий директор Transparency International в Україні Олексій Хмара.
За його словами, моніторинг матиме позитивні результати, оскільки буде публічним. І цікавитимуться дослідники не депутатами, а тільки міністрами і їхніми заступниками, головами облдержадміністрацій і їхніми заступниками, а також мерами обласних центрів і їхніми заступниками.
Моніторинг розпочався 1 червня, а у вересні вже будуть перші результати.
Тим часом уже з 2014 року будуть нові правила для декларацій, про що парламент ухвалив відповідний закон. Зокрема, декларанти повинні будуть вказувати у своїх деклараціях не тільки кількість своїх коштів у банку, а й установи банку і рахунки, на яких ці кошти перебувають, говорить голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Віктор Чумак.
«Декларація чиновника повинна бути вивішена на сайті того органу, в якому він працює, і перебувати там не день, не два, а рік. Тобто ми всі будемо дивитися публічно за цими деклараціями. По-друге, вдвічі зменшилася сума задекларованої покупки – до 80 тисяч. Спромоглися зменшити тільки тому, що ми спочатку поставили планку у 20 тисяч. Нам сказали: ви що, хочете, щоб ми кожні туфлі декларували. Довелося збільшити до 80 тисяч», – зауважив Віктор Чумак.
Тим часом у Національному агентстві України з питань державної служби кажуть, що планують розширити перелік осіб, які будуть публікувати декларації, і змінити місця, де їх публікуватимуть. Водночас, за словами Ігоря Попова, можливо, з 2017 року зможе запрацювати Єдиний портал майнових декларацій публічних службовців, якщо на це будуть гроші в бюджеті 2015 року. Про те, скільки може коштувати створення такого порталу, Ігор Попов не сказав, за його словами, підрахунки тривають.
