Українські приватні детективні агентства – поза правовим полем. Тим не менш, це не заважає їм активно розвиватися, конкурувати і піднімати ціни на свої послуги.
За оцінками фахівців, які наводить ТСН, сьогодні в Україні налічується близько 2,5-3 тисяч детективних агентств. Більшість з них оформлені як засоби масової інформації, а у сфері “послуги” у них значиться: “журналістські розслідування”, або працюють під вивіскою інформаційного бюро або охоронного агентства. Спектр послуг у них широкий: від стеження за людиною до пошуку зниклих. “Ми займаємося тим, чим, як правило, правоохоронні органи не займаються, або надаємо посильну допомогу правоохоронцям. Ось наприклад, людину, яка зникла, у нас починають шукати лише на третю добу, та й самі знаєте, як шукають… Таких справ у будь-якому відділенні – сотні. Ми приступаємо пошуків одразу після звернення клієнта”, – розповів ТСН.ua один з приватних детективів, який представився як Олексій Ізонін.
Також детективні агенції займаються пошуком родичів, запобіганням шлюбних афер, проведенням незалежних розслідувань, кадровою безпекою організацій, перевіркою бізнес-партнерів тощо. Можуть навіть допомогти вирішити дрібні внутрішні проблеми в компанії. “У нас хтось повадився з сумочок наших дівчат гроші тягати, косметику, мобільні телефони, шкіряні рукавички… Півроку намагалися з’ясувати, хто це робить – в колективі все вже один на одного вовком стали дивитися. А потім до нас влаштувався охоронець – як потім дізналася, співробітник детективного агентства, – і злодюжку знайшли – нею виявилася одна з наших клієнток. З нею провели бесіду – вона компенсувала втрати нашим співробітницям, і більше сюди не приходить”, – розповіла Євгенія Любавіна, адміністратор популярного косметичного салону в Києві. “Це було абсолютно розумне рішення – найняти приватного фахівця. Все, як бачите, вийшло грамотно і коректно. Уявіть, який би галас влаштували міліціонери і яка б репутація була б у цього закладу!” – коментує випадок Олексій Ізонін.
Втім, і коштує “ювелірна” робота спеців недешево. Стеження обійдеться в 400-500 доларів на день або в 60 доларів за годину. Пошук “зливальника” конфіденційної інформації конкурентам – в 600-1000 доларів, розшук викраденого авто обійдеться в 500 доларів на добу, дактилоскопія в 150-200 доларів, перевірка приміщення на наявність “жучків” від 10 доларів за 1 м кв… За оцінками експертів, обсяг ринку приватного розшуку обчислюється десятками мільйонів доларів.
Конспірації вітчизняних майстрів приватного розшуку можна просто позаздрити – на більшості сайтів в якості контактної інформації вказані лише мобільні телефони та e-mail, створені на безкоштовних доменах. Втім, тут нічому дивуватися: більшість приватних сищиків справжні професіонали – колишні співробітники правоохоронних органів і СБУ, податківці та військові у відставці.
За вказаним на сайті телефоном “шпигуни” довго розпитують клієнта, перевіряючи, чи не є він “підсадною качкою”, наприклад, співробітником контролюючих органів. Причини для цього у них є – адже діяльність детективних агентств не зовсім легальна. “У нашому законодавстві нічого не сказано про діяльність приватних агентств. Причому, ряд послуг, які надають сищики, поза законом”, – пояснює Лев Пащенко, юрист. Так, згідно зі ст. 162 Кримінального кодексу, незаконне проникнення в житло карається штрафом у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до 3 років.
Заборонені прослуховування і встановлення прихованих відеокамер. “За порушення таємниці телефонних переговорів, переписки, та іншої кореспонденції, що передається засобами зв’язку або з використанням комп’ютерних технологій, Кримінальний кодекс передбачає штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів податків громадян або обмеження волі строком до трьох років”, – зазначають юристи.
Особливий привід бути обережними у детективних агентств з’явився цього року – в червні депутати Верховної Ради України розглянули законопроект “Про приватну (розшукову) діяльність”. Правда, в тій редакції за нього проголосувало всього десять депутатів. Документ відправили на доопрацювання. В останній редакції було дуже багато моментів, які обмежували б діяльність детективних агентств і підвищували їх рівень відповідальності за порушення. “Ми не проти легалізації, але нас не потрібно в’язати по руках і ногах. Так, наприклад, в останній редакції закону йдеться про те, що стеження за подружжям може вестися тільки з дозволу обох. Це на корені рубає нашу діяльність”, – говорить Олексій Ізонін. До слова, саме ця категорія клієнтів і приносить найбільший прибуток агентствам. Також до послуг українських шерлок холмсів вдаються відомі бізнесмени і політики. Втім, останні, як правило, діють через довірених посередників, оскільки побоюються витоку інформації. Великі компанії іноді перевіряють через детективні агентства своїх співробітників, яких вони збираються найняти на важливі пости або найняти у внутрішню службу безпеки.
Але бувають і нестандартні випадки. Так, в одне агентство звернувся клієнт з проханням встановити стеження за своїм партнером по бізнесу… Пізніше з’ясувалося, що клієнт і об’єкт стеження одна і таж особа – виявилося, що він розважався, намагаючись втекти від “хвоста”.
Втім легалізація ринку дійсно потрібна. Серед приватних детективів зустрічаються і звичайні шахраї, котрі беруть гроші та не виконують обіцянок. Такі випадки дуже підривають довіру українців до професіональних сищиків. ТСН.ua поцікавився, які основні вимоги до приватних агентств існують за кордоном. В Англії для того, щоб відкрити детективне агентство, потрібно здавати іспит на профпридатність і отримати відповідну ліцензію. Належність чи членство в профільній асоціації такої, наприклад, як Асоціація Британських Сищиків (АБС) гарантує, що людина володіє достатнім досвідом у цій сфері. Стати членом АБС можна при наданні рекомендацій з державних установ (поліція, кримінальний чи міжнародний розшук) і наявності юридичної освіти. У Німеччині закон не передбачає одержання спеціальної освіти, а лише оформлення власного детективного агентства у Відомстві з реєстрації приватної підприємницької діяльності. Головний критерій для приватного детектива в Німеччині – відсутність записів у поліцейському регістрі.
У США реєстрацією детективних агентств займаються юрисдикції певного штату, в якому приватний детектив вирішив своє агентство відкривати. Закони, які безпосередньо пов’язані з приватним розшуком, там діють в 35 штатах. Ліцензії на приватну детективну діяльність, як правило, видаються на два роки.
