Незалежна судова експертиза: випробування часом
Незалежний інститут судових експертиз (НІСЕ) був заснований 8 червня 2007 року і нині святкує 5-ліття своєї діяльності. З одного боку – це ніби невелика дата, а з іншого – для компанії, яка активно розвивається, відкриває представництва та філії на території України, встановлює партнерські відносини з експертними установами ближнього та далекого зарубіжжя – це ціла епоха. Як же працюється в Україні в галузі недержавних судових експертиз, ми і вирішили запитати у керівника НІСЕ, який одночасно є Європейської арбітражної палати, Геннадія Пампухи.
— Геннадію Геннадійовичу, розкажіть, будь ласка, яким сьогодні є статус недержавних судових експертів в Україні?
На жаль, Україна дещо відстає від Росії, де на законодавчому рівні вже давно визначений статус недержавної судової експертизи, чітко окреслені їх повноваження та обмеження, описана процедура здійснення атестації таких експертів тощо. У нас же існує лише закон «Про судову експертизу», який регламентує фактично тільки підходи у взаємовідносинах у роботі із державною судовою експертизою, представленою шістьма науково-дослідними інститутами, розміщеним за зональним принципом у Києві, Харкові, Донецьку, Одесі, Дніпропетровську та Львові.
Проте, практика засвідчує, що сьогодні державні судові експерти перевантажені роботою, а це негативно впливає на строки проведення судових експертиз. Право на їх отримання можна отримати лише за ухвалою суду або постановою слідчого. Що робити комерційним структурам, підприємствам та фізичним особам, які позбавлені такого права? На допомогу їм, на мій погляд, повинні прийти недержавні судові експертні установи.
Наприклад, в Росії, особливо в будівельній галузі вже понад 3 роки вирішені питання обов’язкової експертизи у трьох основних напрямах: проектної, кошторисної та будівельної. Також, останнім часом збільшилася кількість експертиз на етапі експлуатації об’єкту.
Місяць тому я прийняв участь у Всеросійській конференції з судової експертизи у будівельній галузі, де, крім інших цікавих тем, було підняте питання приведення у пострадянських країнах будівельних Гостів, стандартів, ДБНів до універсальності. Цього вимагає міжнародний бізнес, де транснаціональні проекти останнім часом частішають. Мені здається, що це логічно. Звичайно, цікаво почути думку українських будівельників.
– Які види експертиз вони мають право здійснювати?
У нашому інституті здійснюються усі види судових експертиз, окрім криміналістичних, які у компетенції лише державних науково-дослідних інститутів судових експертиз. У штаті та поза штатом в нас – більше сорока експертів, які мають кваліфікацію судових експертів. Особливістю нашого інституту можна вважати надання професійних експертних висновків протягом лише двох тижнів, що кардинально відрізняє його від державних установ такого типу. До того ж, ми не обмежені зонально, адже наші представники працюють в усіх регіонах України.
Сьогодні НІСЕ за ініціативою наших експертів відкриває регіональні відділення у Херсоні, Львові, Чернівцях, Донецьку. Таким чином, ми плануємо допомогти нашим державних колегам зі зменшенням навантаження на них. Адже практично за всіма зверненнями до нашого інститут з приводу проведення судової експертизи ми знаходимо спеціалістів. Відмовити можемо лише у випадку відсутності оплати послуг експертів чи оригіналів документів.
Результати своїх досліджень наші експерти захищають у судах, що є доволі вагомим чинником під час розгляду справи, оскільки судді – це фахівці в галузі юриспруденції, тому потребують додаткових роз’яснень з економічних, будівельних, товарознавчих чи психологічних питань. Таким чином, суд отримає не лише оперативно та професійно підготований висновок експерта, але і його фахові відповіді на поставлені суддею запитання. Особливо велику цінність висновки судових експертів мають під час порушення кримінальних справ з економічних злочинів, на які слідчий може спиратися під час підтвердження тої чи іншої суми збитків або її спростування.
– Чи займаються експерти НІСЕ розвитком та освоєнням нових напрямків роботи?
Хочу зазначити, що рік тому ми підписали договір про співробітництво з найвідомішою сюрвейерською компанією, яка здійснює оцінку збитків для страхового бізнесу. У Європі без висновку спеціальної експертної структури, яка спочатку проводить свою експертизу, надає висновок, заносячи дані про нього до єдиного реєстру, жоден банк чи страхова компанія не укладе із підприємцем контракт. Таку ж практику ми пропонуємо запровадити і в Україні, адже зі свого досвіду правника знаю, що більшість страхових компаній під час оформлення страхового поліса, у порушення закону «Про страхування», дуже рідко виїжджають на об’єкт, замість цього надають замовнику підписний листок, у якому той повинен зазначати лише площу будівлі, її розміщення, наявність комунікацій тощо. Такий підхід у разі настання страхового випадку не дозволяє відтворити повну картину відносно стану тої чи іншої будівлі до її знищення.
З цього приводу хочу нагадати, що лише протягом минулого року у пожежі «загинуло» близько п’яти великих логістичних центрів та супермаркетів і, коли сюрвейери приїжджали на місце страхового випадку, вони, дивлячись на попіл, не могли визначити, що саме і в якій кількості було знищено вогнем, а, значить, їм дуже важко точно встановити розмір понесених збитків. Крім того, не маючи об’єктивних даних експертів про технічний стан будівлі, страховики не можуть точно розпізнати причину пожежі чи інших руйнувань. Таким чином, вони позбавлені можливості визначити правомірність виплати страхового відшкодування, через що несуть величезні збитки.
Щоб захистити страховий бізнес від фінансових втрат, а також осіб, які укладають страхові договори, слід ввести таке поняття, як переддоговірна експертиза. Усі дані про її проходження міститимуться у нашому Інституті, і будь-який страховий експерт-оцінщик зможе у випадку необхідності із дозволу власника об’єкту ознайомитися із ними. У такій процедурі повинні бути зацікавлені порядні страхові компанії та банки, які дорожать своїм іміджем.
– Загалом, як ви можете оцінити ситуацію в країні із розвитком недержавної судової експертизи? Чи існує у цій сфері конкуренція?
У Києві працює багато недержавних експертних структур, зокрема, в економічній, будівельній спеціалізації та у сфері інтелектуальної власності. Проте, можу стверджувати, що наш Інститут має доволі об’ємну практику у вигляді тисяч різнопланових експертиз. Експертні висновки НІСЕ випробувані судами, податковими, митними службами. Тому сьогодні до нас надходять ухвали з різних судів України.
Їх може стати значно більше, оскільки із набуттям чинності нового КПК до повноважень адвокатів належатиме можливість зібрання власної доказової бази, у тому числі, із залученням висновків судових експертів. Таким чином, їм не доведеться бігати за слідчим, вмовляючи його призначити проведення будь-якої експертизи в одному з шести державних інститутів. Він сам матиме право звертатися за наданням таких послуг, у тому числі, і до недержавних судових експертних установ, які можуть проводити усі судово-експертні дослідження, окрім криміналістичних. Такі висновки адвокати надаватимуть судді, який вирішуватиме, чи брати їх до уваги в якості доказів по справі, чи ні.
– Як це технічно можна зробити?
Перед тим, як звернутися із відповідним клопотанням до суду, слід сформулювати низку запитань, на які судовий експерт має надати відповідь, не виходячи за рамки поставлених задач та своєї спеціалізації. У нас існує така практика, коли до призначення судової експертизи, адвокат може порадитися із спеціалістами, як краще сформулювати запитання, щоб отримати точні та вичерпні відповіді судового експерта. З цього приводу ми проводимо спеціальні круглі столи, конференції та семінари для адвокатів, на яких висвітлюються питання застосування інституту судової експертизи.
На завершення хотілося б зазначити, що днями нами був підписаний договір про відкриття нової лабораторії в Інституті задля проведення психосемантичної експертизи, що базується на основі психоаналізу, розробленого Російським інститутом психології. Такі експертні висновки мають зацікавити представників великих комерційних структур, адже йдеться про точне визначення відношення трудового колективу до виконання професійних обов’язків, до керівництва, до вживання алкоголю та наркотиків тощо. Причому, проведення такого роду експертизи надає змогу відтворити точний соціально-психологічний портрет співробітника.
– Щось подібне, здається, можна реалізувати, і з допомогою детектора брехні.
Не зовсім так. Унікальність методу психосемантичного дослідження полягає у тому, що, на прикладі з поліграфом у ході цілеспрямованих тренувань опитувана людина може скорегувати свою відповідь. У нашому випадку такої можливості немає, тому що відповіді на поставлені запитання людина надає на підсвідомому рівні.
На відміну, від тестування на поліграфі, під час якого задається 30 завуальованих запитань і отримується за відповідними фізіологічними ознаками одна більш-менш конкретна відповідь, наш метод психосемантичного дослідження надає 20 категорично точних відповідей на 20 поставлених запитань. Зараз даний метод знаходиться у процесі патентування.
Застосування зазначеного методу психологічної експертизи надасть змогу представникам великих фінансових компаній виявляти недобросовісних працівників, які мають доступ до рахунків чи комерційних таємниць, а також встановити винуватців будь-яких конфліктних ситуацій у трудовому колективі. Також він може стати знахідкою для слідчих органів, під час підтвердження або спростування будь-якої інформації підозрюваних чи свідків. Сподіваюся, що така психологічна експертиза незабаром стане широко затребуваною в Україні.
Розмовляла Олександра Тимощук «ЮВУ»