Це підтвердив своєю постановою Апеляційний суд м. Києва
Як відомо (“ЮВУ” писав про цей факт”), 13 січня 2010 року Апеляційний суд м. Києва розглянув кримінальну справу №1-332010, порушено Службою безпеки України за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України, стосовно колишніх керівників СРСР та України Й. В. Сталіна (Джугашвілі), В. М. Молотова (Скрябіна), Л. М. Кагановича, П. П. Постишева, С. В. Косора, В. Я. Чубаря, М. М. Хатаєвича. Усіх їх суд визнав винними у створенні штучного Голодомору, спрямованого проти українців.
Встановленими фактичними обставинами справи було доведено, що об’єктом злочинних дій вказаних у постанові осіб була саме безпека існування частини української національної групи, що підтверджується зібраними й перевіреними доказами створення для неї життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне винищення шляхом здійснення в Україні Голодомору, внаслідок чого було знищено 3 млн 941 тис. осіб.
Як зазначено у постанові суду, “зібраними органом досудового слідства фактичними даними підтверджено, що організований та вчинений Сталіним (Джугашвілі) Й. В., Молотовим (Скрябіним) В. М., Кагановичем Л. М., Постишевим П. П., Косіором С. В., Чубарем В. Я. та Хатаєвичем М. М. злочин геноциду був спрямований не проти представників інших національностей, які теж постраждали від Голодомору 1932–1933 років, але в набагато меншій кількості, ніж етнічні українці, а саме проти частини української нації.
Беззаперечно доведено, що Голодомор вказаними особами було сплановано і здійснено як один з етапів спецоперації проти частини української національної групи як такої, оскільки саме українська нація, а не національні меншини, виступала суб’єктом державотворчого самовизначення й лише вона могла реалізувати закріплене Конституцією СРСР 1924 року право на самовизначення шляхом виходу з СРСР та утвердження незалежної української держави. Саме тому безпосереднім об’єктом Голодомору 1932–1933 років стала українська національна група та її питомий складник – українські селяни”.
Повний виклад постанови Апеляційного суду м. Києва читайте в прикріпленому файлі.
