Дорожня реформа: відповідальність на губернаторів
Зима 2013 року стала фатальною для українських доріг – навесні вони перебували в жалюгідному стані. Ремонт узяв під свій контроль особисто прем’єр-міністр Микола Азаров, який визнавав, що для нормального відновлення доріг необхідна астрономічна сума – 500 мільярдів гривень.
Дороги України
Мережа автомобільних доріг загального користування України має протяжність 170 тисяч кілометрів. З них державного значення – 51,7 тисячі, а місцевого – 117,9 тисячі.
Нині всі ці шляхи перебувають у віданні Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), яке підпорядковується міністерству інфраструктури й фінансується з державного бюджету. Це агентство має забезпечувати будівництво нових та утримання наявних доріг державного та місцевого значення.
Комунальні дороги в містах та селах мають окремий статус і в цей перелік не входять, перебуваючи на утриманні відповідних рад.
В середині літа, після численних обіцянок розпочати реформу галузі, уряд затвердив та передав на розгляд Верховної Ради проект реорганізації дорожнього господарства. В законопроект № 2536а-1 закладена дуже проста новація – дороги державного значення лишаються у віданні центральної влади, а утримання доріг місцевого значення, яких в країні більшість – переходять у відповідальність обласних державних адміністрацій.
Проте яким чином разом з відповідальністю в регіони надійде фінансування, автори документу не вказали. Крім того, новації не стосуються доріг в населених пунктах, що перебувають на утриманні бюджетів міст та сіл.
Чиновники Кабміну в пояснювальній записці до документу вказали низку позитивних моментів від такої новації: ефективніше управління дорожнім господарством, адже на місцях краще видно проблеми регіонів, покращення стану доріг й ріст соціально-економічних показників регіонів. Проте експерти не поділяють такого оптимізму урядовців.
Де губернаторам взяти гроші?
Керівник міністерства інфраструктури в попередньому уряді Миколи Азарова, а нині голова транспортного комітету Верховної Ради Борис Колесніков, підтримує реформу, хоча вказує на її “тонкі моменти”. “Вважаю цю ініціативу правильною, вона розроблялась давно. Але головна проблема дорожньої сфери – фінансування, нікуди не зникне. Воно зараз просто жалюгідне. Без збільшення фінансування галузі про ефективність реформи говорити складно”, – сказав BBC Україна пан Колесніков.
На думку представника Партії регіонів, бюджетне фінансування на місцеві й державні дороги має розподілятися пропорційно до співвідношення їх протяжності у регіонах.
“Утримання доріг місцевого значення для регіонів може бути важкою ношею. Але нічого поганого для якості доріг не буде, якщо разом з відповідальністю передадуть і фінансування. Без цього мало що зміниться. Бо самостійно знаходити гроші на дороги зможе хіба що Київ та порівняно заможні міста Сходу України”, – вважає пан Колесніков.
Частково підтримує новацію колишній міністр транспорту в уряді Юлії Тимошенко Йосип Вінський. Але знову ж таки вказує на фінансову складову питання.
“Пропорція виділення коштів на місцеві дороги і дороги загальнодержавного значення має вираховуватись чисто математично – ми знаємо протяжність всіх доріг в кожній області, скільки державного і місцевого значення. Так треба і ділити, щоб не було ніякого ручного управління”, – сказав пан Вінський BBC Україна.
За його словами, фактор корупції “з’їдає” значну частку грошей на автошляхи, проте при сьогоднішньому обсягу фінансування галузі в 16 мільярдів гривень дороги продовжуватимуть розсипатися як з корупцією, так і без неї. Адже капітального ремонту потребують 90% дорожнього полотна, каже екс-урядовець.
Губернатору чи обласній раді
На думку міністра уряду Тимошенко, в реформі є важливий недолік.
“Ідея передачі доріг місцевого значення загального користування в управління на місця правильна, так зроблено в більшості країн Європи. Тільки передавати треба не обласним державним адміністраціям, а обласним радам”, – вважає Йосип Вінський, вказуючи, що саме так він пропонував реформувати галузь в 2008 році.
“Обласна рада зорієнтована на інтереси людей, а губернатор – це та сама державна вертикаль, яка працює тільки в інтересах президента. Обласну раду обирають люди, вона більше зацікавлена в пошуку додаткових коштів на дороги, аби бути переобраною”, – резюмував пан Вінський.
Віктор Матчук, який чотири роки працював губернатором Рівненської області за президента Ющенка, не поділяє оптимізму щодо передачі обласним державним адміністраціям утримання доріг місцевого значення.
“Важливо, аби після реформи кошти на місцеві дороги розподіляли пропорційно протяжності доріг місцевого значення в кожній області. Але розподіл скоріше буде схожим на нинішню практику: на соціально-економічний розвиток західних областей коштів йде менше, ніж на одну Донецьку область”, – сказав пан Матчук в коментарі BBC Україна.
У пошуках крайнього?
Екс-губернатор зауважує, що проект реформування управління доріг не включає систему розподілу коштів. Якщо це питання не буде чітко врегульоване законом, то, на думку політика, стане широким полем для спекуляцій та корупції.
Крім того, система збору спеціалізованого податку на ремонт і утримання доріг залишається старою – централізованою.
“Всі кошти, як і раніше, будуть збиратися в Києві. Вже від Кабміну залежатиме, скільки і коли грошей піде на місця. Якщо це питання в усіх деталях не буде чітко прописане в законі, то реформа зведеться до банального призначення крайнього за погані дороги перед виборами 2015 року, щоб вивести з-під удару особисто президента”, – вважає екс-губернатор. Через це можна буде показово знімати губернаторів і покладати на них відповідальність за цю болючу проблему, додає він.
Закон ухвалять восени
Як запевнив BBC Україна Борис Колесніков, проект, що започатковує реформу дорожнього господарства, буде без проблем схвалений профільним комітетом на початку нової сесії парламенту в вересні.
“З ухваленням закону в цілому в сесійному залі затримок не буде”, – запевнив голова комітету.
У перехідних положеннях законопроекту вказано, що нова модель утримання доріг має запрацювати за місяць після ухвалення документу. Тому не виключено, що вже у новому бюджеті на 2014 рік ця схема буде врахована.
Хоча в 2008 році уряд Юлії Тимошенко вже розробляв подібну реформу й передавав її до Верховної Ради. Потім вдарила криза, президентські вибори – й владі було не до доріг.