Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

МОН презентувало модель вступних випробувань

0 152

2024 рік буде вже третім роком, в який Україна через повномасштабне вторгнення не може провести повноцінне зовнішнє оцінювання для вступників. Український центр оцінювання якості освіти вже відпрацював схему проведення національного мультипредметного тесту. Однак цьогоріч очікуються певні зміни.

Щоб пояснити, яким буде національний мультипредметний тест у 2024 році та що чекати вступникам, Міністерство освіти і науки України провело відкриту прес-конференцію «Вступні випробування у 2024 році: чого очікувати».

Як зазначив голова Комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак, нині розробляється закон, що регулюватиме вступ у 2024 році. У законодавстві прямо вказана процедура складання зовнішнього незалежного оцінювання та механізми його реалізації. Щороку видається спеціальний закон, який визначає порядок проведення оцінювання вступників. Зараз він вже перебуває на етапі реєстрації у Верховній Раді.

Основним нововведенням НМТ-2024 є тестування з 4 предметів, три з яких — українська мова, історія України та математика — є обов’язковими. Право вибору ще одного предмета лишається за вступником. Українська мова є необхідним іспитом для всіх спеціальностей, адже знання державної мови — базова навичка громадянина. Математика демонструє навички аналітичного й логічного мислення, які необхідні для подальшого навчання й розвитку.

«Формат НМТ у 2024 році: 3+1. Відтепер вступники в обов’язковому порядку складатимуть не 3 предмети, а 4: українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Усі предмети учасники тестування складатимуть в один день у такому форматі: 2 години тестування, перерва і ще 2 години тестування. Таким чином ми рухаємось до стандартів європейських країн, де на випуску зі школи перевіряють знання не менш ніж з 5 предметів», — зазначив заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Зарахування історії України до категорії обов’язкових для складання предметів є важливим кроком для зміцнення національної свідомості та самоідентифікації. Такі знання формують здатність аналітичного й критичного мислення, розвивають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й визначати тенденції та закономірності, а також бути стійкими до історичних маніпуляцій і фейків.

«Ми хочемо, щоб учасники тестування були якомога краще обізнаними з питань історії України, знали передумови цієї страшної війни, як сталося, що нині ми перебуваємо у цій точці відносин з росією. Проте, не включатимемо у програму тестування увесь історичний період. На НМТ перевірятимуть знання лише за період від XVI століття і дотепер», — прокоментувала директор Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

Вступники, як і раніше, могтимуть самостійно обрати предмет для вступу на бажану спеціальність і підтвердити знання у цій галузі. Предмет на вибір показує індивідуальну освітню траєкторію людини та стимулює до вивчення іноземних мов або природничих наук. А університети обиратимуть вступників на основі їхньої мотивації та готовності до вивчення конкретної спеціальності.

Учасник зможе скласти предметні тести в один день, а якщо йому щось завадить (хвороба, повітряна тривога під час тесту тощо), то зможе пройти тестування в додаткову сесію. Кожен блок триватиме 120 хвилин, з перервою між ними. Така модель тестування є вимушеною, але прийнятною в умовах воєнного стану: учасникам потрібно буде лише раз з’явитися до екзаменаційного центру. Завдяки цьому вступникам не треба долати подекуди значну відстань до екзаменаційних центрів і ризикувати безпекою. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.

Під час заходу окрему увагу приділили обговоренню ДПА для учнів та учениць 4-х, 9-х і 11-х класів. Наразі випускники початкової, базової та середньої школи не складатимуть такі обов’язкові тестування. Однак після перемоги Український центр оцінювання якості освіти планує розгорнути серію обʼєктивних досліджень після кожного з цих класів. Тому вже цього навчального року УЦОЯО проведе пілотування системи Державної підсумкової атестації для учнів після 4-го класу на визначеній кількості учнів. Важливо зазначити, що ДПА в 4-му класі не впливає на подальше навчання учнівства, воно потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.

«Зараз у нас є домовленість про те, що у перспективі намагатимемось повертати ДПА на всіх рівнях загальної середньої освіти: для початкової школи (після 4 класу), для базової школи (після 9 класу) та для випускників зі школи (11 класу). Магістрально ми хочемо забезпечити такий механізм, адже тоді держава отримуватиме інструмент одночасного зрізу знань на трьох рівнях загальної середньої освіти. Це допоможе приймати правильні управлінські рішення щодо вдосконалення тієї чи іншої ланки», — зазначив Сергій Бабак.

Ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати НМТ. У 2024 році для випускників немає обовʼязкової державної підсумкової атестації. Пробного НМТ також не проводитимуть. Однак для того, щоби цьогорічні вступники мали можливість підготуватися до складання НМТ, Український центр оцінювання якості освіти має вчасно проінформувати учасників про специфіку тестування, зокрема заздалегідь оприлюднити демонстраційні варіанти тестів.

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Залиште коментар