Господарським судом було відкрито провадження у справі про банкрутство заявника. Одним з кредиторів по справі виступала державна податкова інспекція за місцем реєстрації платника. На виконання вимог мирової угоди, затвердженої ухвалою суду, податковим органом було прийнято рішення про розстрочення податкового боргу підприємства на чотири роки.
Протягом перших двох років підприємство дотримувалось умов мирової угоди.
Оскільки станом на дату звернення підприємство не має податкового боргу зі сплати розстроченої суми, тому орган державної податкової служби не має підстав для розірвання договору про розстрочення боргу та відкриття ліквідаційної процедури підприємства.
Щодо можливості списання податкового боргу, який може виникнути в майбутньому в разі виникнення ускладнень зі сплатою розстрочених платежів.
Постійно діючою законодавчою нормою, яка регламентує списання платникам податків безнадійного податкового боргу, є пункт 18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 (далі – Закон № 2181).
При цьому підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Зокрема, під термін „безнадійний” підпадає податковий борг підприємств, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
Відповідно до підпункту 15.2.1 статті 15 Закону № 2181 податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Тому до податкового боргу, розстроченого відповідно до затвердженої судом мирової угоди, не застосовується термін позовної давності, і такий борг не може бути списаний згідно зі статтею 18 Закону № 2181.
Враховуючи зазначене, розстрочений податковий борг заявника може бути списаний лише в разі прийняття окремого законодавчого акту.
