З до­ся­г­нен­ням яко­го ві­ку ви­ни­кає пра­во осо­би на ство­рен­ня сі­м’ї?

Ко­ж­на осо­ба, яка до­ся­га шлю­б­но­го ві­ку, має пра­во на створен­ня сі­м’ї. Від­по­ві­д­но до ви­мог ст. 22 СК шлю­б­ний вік для жі­нки вста­но­в­лю­єть­ся у сім­на­д­цять, а для чо­ло­ві­ка — у ві­сім­на­д­цять ро­ків.

З цьо­го пра­ви­ла є ви­ня­т­ки. Так, на­при­клад, від­по­ві­д­но до ст. 23 СК за за­явою осо­би, яка до­ся­г­ла чо­тир­на­д­ця­ти ро­ків, за рі­шен­ням су­ду їй мо­же бу­ти на­да­но пра­во на шлюб, як­що бу­де вста­но­в­ле­но, що це від­по­ві­дає її ін­те­ре­сам. А від­по­ві­д­но до п. 2 ст. 4 СК сі­м’ю мо­же ство­ри­ти осо­ба, яка на­ро­ди­ла ди­ти­ну, не­залеж­­но від ві­ку.

Умо­ва­ми ство­рен­ня сі­м’ї, як і укла­ден­ня шлю­бу, є вза­є­м­на зго­да осіб, які ство­рю­ють сі­м’ю, і до­ся­г­нен­ня ни­ми шлю­б­но­го віку або на­стан­ня ви­ще­ви­кла­де­них об­ста­вин.