Документ внесено на розгляд ВР народними депутатами від Партії регіонів Олександром Стояном та Ярославом Сухим.
Цей Кодекс регулює відносини щодо реалізації права на працю; працевлаштування; умов праці; організації та управління працею; професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації; забезпечення договірного регулювання умов праці; відповідальності роботодавців і працівників; вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів; нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства та інших питань, визначених Кодексом.
“Необхідність прийняття Трудового кодексу України обумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею. Виникла величезна низка проблем різної визначеності, що повинні вирішуватись засобами трудового права. Підготовка нового кодифікованого акту у цій сфері пояснюється також тим, що чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам», — йдеться в пояснювальній записці.
Крім Кодексу, що до 1991 року був практично єдиним законодавчим актом, регулюючим трудові відносини на Україні, за період незалежності держави було прийнято ряд законів з трудових питань. Це закони про охорону праці, про оплату праці, про колективні договори й угоди, про відпустки і ряд інших”, – йдеться у пояснювальній записці до проекту Кодексу, який складається із 9 книг (444 статті), а також прикінцевих та перехідних положень.
“Прийняття Трудового кодексу повинно забезпечити правове регулювання трудових і пов’язаних з ними правовідносин, дотримання державних гарантій трудових прав працюючих, створення належних умов захисту інтересів працівників і роботодавців у сфері організації виробничих відносин, а також можливостей для розвитку соціального партнерства всіх учасників трудових і пов’язаних з ними правовідносин”, — вважають автори документу.
