Конституційний Суд визначив, що невиплата належної заробітної плати співробітникам під час простою виробництва, що стався не з їх провини, є незаконною. Відповідне рішення суду оголосив Голова КС В’ячеслав Овчаренко.
До суду з конституційним поданням звернулася громадянка Людмила Присяжнюк із проханням пояснити деякі положення законодавства про працю в частині оплати праці під час простою, а також щодо строків подачі позову про стягнення зарплати.
Суд у своєму рішенні пояснив, що терміни “оплата праці” і “зарплата” є рівнозначними.
Суд пояснив, що перед керівниками підприємств, крім безпосереднього обов’язку оплатити роботу співробітника, є ще зобов’язання, що стосуються витрат, спрямованих на охорону праці або здоров’я співробітника або на забезпечення мінімально належного рівня його життя навіть під час простою, тобто зупинки роботи.
Таким чином, під поняттям “належна оплата праці” необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право за умовами трудового договору й у зв’язку з державними гарантіями, незалежно від того, було здійснено нарахування таких виплат чи ні.
Крім того, КС пояснив, що згідно з Конституцією право на своєчасне отримання винагороди на працю співробітник може захистити в суді.
Конституційний Суд офіційно роз’яснив, що відповідно до Цивільного кодексу працівник має право звернутися в суд з позовом про стягнення зарплати, що йому належить, без обмеження жодним строком.
Таким чином, встановлення якогось строку позовної давності для таких випадків є незаконним.
