Експерти Венеціанської комісії назвали 5 претензій до президентського закону “Про прокуратуру”. У тексті рекомендацій комісії на 39 сторінках проводиться детальний аналіз законопроекта, загальний вердикт – позитивний.
Однак окрім відгуків про те, що проект є гарною базою для завершення реформи прокуратури експерти виокремили 5 проблем у документі, вирішеня яких є критично важливим.
Зокрема, йдеться про статтю 24 про право прокурора представляти в суді інтереси неповнолітніх та недієздатних громадян та органи влади.
Раніше у Комісії заявляли, що такі функції не притаманні прокурорам та їх необхідно прибрати з проекту закона. Тепер Києву пропонують внести до статті певні правки.
Ще одна проблема, на думку Венеціанської комісії – недостатні гарантії незалежності прокурорів від керівництва. Комісія пропонує правки до кілької статей, які дозволять позбавитися цих недоліків.
Третя проблема – на думку експертів – законопроект не виключає загрозу звільнення Генпрокурора за політичними мотивами, що дозволяє впливати на його позицію та переконання може Верховній Раді та президенту. Вирішенню цієї проблеми, зазначають у Комісії, заважають конституційні обмеження.
Четверта проблема – прихована загроза для журналістів та активістів, які висвітлюють роботу прокуратури, яка міститься у розділі про гарантії незалежності прокурорів.
У президентському проекті закону пропонується встановити, що наслідком “будь-якого впливу на прокурора” та “неповаги до прокурора” буде “відповідальність, встановлена законом”.
У Венеціанській комісії впевнені, що така відповідальність може стати способом придушення свободи ЗМІ та публічної критики.
П’ятий блок проблемних питань та пропозицій стосується удосконалення процедури притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності.
Окрім того Венеціанська комісія наполягає на тому, що майбутній парламент має внести зміни у розділ Конституції про прокуратуру, прибравши з нього право прокурорів представляти інтереси фізосіб, обмежити право президента звільняти Генпрокурора та позбавити парламент права висловлювати йому недовіру.
“Підготовка цих правок до Конституції не має перешкоджати ухваленню закона про прокуратуру в рамках діючих конституційних повноважень”, – зазначається у висновках Венеціанської комісії.
Як відомо, зобов’язання щодо реформування системи прокуратури Україна взяла на себе ще в 1995 році під час вступу до Ради Європи. Реформування органів прокуратури є однією з ключових вимог ЄС – “списка Фюле” – на шляху євроінтеграції України.
Президентський законопроект “Про прокуратуру” передбачає сучасну систему відбору на прокурорські посади, надає гарантії того, щоб кожен державний обвинувач міг мати незалежну позицію в конкретних справах, передбачає створення прокурорського самоврядування і нові процедури притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, згідно з проектом, Генпрокурор отримує надширокі повноваження, майже не обмежені колегіями прокуратури, органами її самоврядування, урядом чи громадськістю.
