Щодо фінансування Українських військових потреб
Напередодні саміту НАТО в Анкарі 7-8 липня в альянсі не можуть погодити фінансову допомогу Україні на 2027 рік та додаткову фінансову допомогу від країн-членів. Відомо, що проти подальших зобов’язань під час обговорення підсумкової заяви саміту НАТО виступила Італія. Головним же гальмом спроб низки членів альянсу надати нові кошти Києву залишається позиція США. Найменший, ніж очікувалося, перший транш допомоги Києву із загальної програми обсягом €90 млрд раніше виділив ЄС. Таким чином, західні союзники, які налаштовують Україну на довгу війну з Росією, не поспішають надавати на неї гроші.
Так, представник Єврокомісії Балаш Уйварі заявив, що Європа даватиме Києву гроші на американську зброю лише в тому випадку, якщо аналогічні види зброї не здатні виробляти підприємства європейського ВПК. Плани подальшого фінансування військових потреб західними союзниками НАТО в останній момент можуть бути переглянуті. Причиною цього стала відсутність єдності з питання про те, скільки ще нових коштів необхідно буде надати крім уже узгоджених раніше обсягів допомоги.
Про проблеми з узгодженням країнами-членами НАТО розмірів та термінів надання нової фінансової допомоги Києву, яка має бути затверджена наступного тижня на щорічному саміті альянсу в турецькій столиці, з посиланням на дипломатичні джерела у Брюсселі повідомляють одразу кілька провідних європейських видань. Наприклад, Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), стверджує, що про якісь нові зобов’язання перед Україною візьмуть на себе на саміті в Анкарі союзники Києва заперечує Італія. На засіданні 30 червня постпреди країн-членів при НАТО досягли половинчастого результату, погодивши у проекті підсумкової заяви саміту в Анкарі загальне формулювання про те, що у 2026 році на озброєння, підтримку та підготовку військових Україні буде виділено €70 млрд. Хоча спочатку планувалося, що в тексті підсумкової заяви саміту НАТО також буде заявлено і про продовження допомоги Києву в 2027 році як мінімум на порівнянному рівні. Проте Італія виступила проти того, щоб альянс узяв на себе такі самі зобов’язання і наступного року. «Існує опір другої частини зобов’язань, яка конкретизує стабільність допомоги Києву. У проекті декларації мало бути зазначено, що союзники підтвердили свої суверенні зобов’язання зберегти у 2027 році як мінімум порівняльний рівень допомоги», – пояснили дипломатичні джерела у Брюсселі.
Поки що не вдалося затвердити й інше ключове формулювання підсумкової декларації саміту в Анкарі про «нерозривний зв’язок» безпеки України та Європи. Її включення в документ заблокував постпред США, у результаті в проекті залишилася лише загальна фраза, що обтікає: «Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку».
У зв’язку з труднощами при погодженні низки принципових моментів у відносинах з Україною постпреди при НАТО проведуть ще одне засідання, щоб знову спробувати узгодити фінальну версію підсумкової декларації, що влаштовує всіх. За інформацією дипломатичних джерел Frankfurter Allgemeine Zeitung, одним із головних європейських лобістів України всередині НАТО, які намагаються продавити рішення на користь Києва, виступає Німеччина. Докладний аналіз ситуації з виділеною раніше та запланованою допомогою Києву дає італійська газета Corriere della Sera. За інформацією джерел видання, обсяг додаткової військової підтримки Україні, яка буде затверджена на саміті НАТО в Анкарі, становитиме $10–12 млрд, що вчетверо менше, ніж суми, які прямували Києву за підсумками минулих двох зустрічей альянсу. «Два роки тому на саміті у Вашингтоні було вирішено надати Україні $40 млрд додатково до двосторонніх домовленостей щодо підтримки та допомоги ЄС. Минулого року на саміті в Гаазі додаткова допомога Києву безпосередньо і від різних союзників склала ті ж таки $40 млрд»,— нагадує видання.
Небажання низки країн-членів НАТО виділяти додаткове фінансування Україні також пов’язане з тим, що ці країни одночасно є і членами Євросоюзу, який раніше цього року вже прийняв своє рішення про виділення Києву €90 млрд. Більшість цих коштів передбачається витратити на військові потреби. Таким чином, європейські члени НАТО не мають бажання платити Україні вдруге, враховуючи взяті ними раніше цього року зобов’язання перед Україною. Прикладом стала позиція Словаччини, яка взагалі не має наміру вливати в Україну нові кошти з національного бюджету ні по лінії ЄС, ні по лінії НАТО. Прем’єр-міністр країни Роберт Фіцо заявив,, що Братислава не братиме участі в новому пакеті натовської допомоги Україні так само, як до цього вона відмовилася робити те саме по лінії ЄС. «У Словаччині немає причин приєднуватися до будь-яких військових кредитів для України. Оскільки ми не брали участі у військовому кредиті для України в рамках Європейського союзу, я вестиму переговори таким чином, щоб на саміті в Анкарі словацька делегація не мала мандату для схвалення приєднання Словаччини до нової військової допомоги для України»,— повідомив Роберт Фіцо. Не все так просто і з передачею Києву вже схваленої наприкінці червня допомоги по лінії ЄС. Цього тижня Єврокомісія оголосила про виділення Україні €3,9 млрд на закупівлю безпілотників із загальної програми обсягом €90 млрд, хоча раніше передбачалося, що цей транш становитиме €5,9 млрд. Як пояснив представник ЄК Балаш Уйварі, для перерахування повної суми Київ має направити на перевірку до Брюсселя контракти з європейськими постачальниками безпілотників та комплектуючих, щоб повернути виділені Євросоюзом кошти до військово-промислового комплексу. У Брюсселі наполягають, що якщо Україна захоче витратити гроші ЄС на закупівлю американської зброї, вона зможе це зробити лише за умови, що аналогічні види зброї не здатні виробляти підприємства європейського ВПК. Так, «Україна має можливість подати запит на винятки, Єврокомісії розгляне його, але немає гарантій, що затвердить»,— попередив Балаш Уйварі.
Лесь Курінний за публікаціями іноземнихЗМІ
