Перешкоди у спілкуванні з онуками: куди звертатись
Благополуччя дитини має бути завжди в пріоритеті. Перше, чому вчиться дитина – це сімейне спілкування. Воно відграє важливу роль, оскільки є складовою емоційного та соціального розвитку.
Сімейний кодекс України закріплює, що дитина має право на спілкування з бабою, дідом, прабабою, прадідом, а також іншими близькими родичами.
На жаль, в житті ми стикаємось із ситуаціями, коли батьки або законні представники дитини можуть перешкоджати цьому спілкуванню. Законодавством передбачено чіткий механізм дій у випадках обмеження доступу до спілкування з онуками, аби захистити інтереси дитини.
Безумовно, дід та баба можуть захистити свої права на спілкування з онуком.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Сімейного кодексу України, баба, дід, прабаба, прадід мають право на спілкування з онуками, правнуками, а також на участь у їх вихованні. Ч. 2 цієї ж статті забороняє батькам або іншим особам, з якими проживає дитина, перешкоджати у здійсненні таких прав.
Наявність або відсутність шлюбу між батьками, їхні стосунки між собою не можуть бути підставою для обмеження права бабусі чи дідуся на контакт із дитиною.
Що робити, коли батьки перешкоджають бабі й діду спілкуватись з онуками
Якщо домовитися з батьками не вдається, існує два способи захисту прав баби і діда: адміністративний (через орган опіки та піклування) і судовий.
- Звернення до органу опіки та піклування
Ст. 258 Сімейного кодексу закріплює право баби або діда звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини. У заяві необхідно описати обставини, що свідчать про перешкоджання у спілкуванні, та просити визначити способи участі у вихованні чи встановити графік контактів.
Орган опіки та піклування з урахуванням інтересів дитини приймає рішення, в якому визначає конкретний порядок спілкування (дні, години, формат зустрічей тощо). Це рішення є обов’язковим до виконання, якщо протягом 10 днів з моменту його винесення заінтересована сторона (батьки) не звернеться до суду із позовом про його скасування.
У випадку, якщо спілкування з бабою чи дідом, на думку органу опіки, може негативно впливати на дитину, може бути прийнято рішення про тимчасову або повну заборону таких контактів.
- Звернення до суду
Якщо орган опіки відмовив у задоволенні заяви або у разі необхідності оскарження дій батьків, які чинять перешкоди у спілкуванні навіть попри рішення органу опіки, баба чи дід можуть звернутися до суду із позовом про усунення таких перешкод та визначення способу участі у вихованні дитини.
Суд може:
- встановити періодичні чи систематичні побачення;
- дозволити спільне проведення дозвілля або відпочинок;
- дозволити відвідування дитиною місця проживання баби, діда;
- визначити можливість спілкування у присутності третьої особи (у разі потреби);
- визначити черговості контактів між різними родичами.
Приймаючи рішення, суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, думку представника цього органу, який обов’язково бере участь у судовому засіданні, а також обставини, що мають істотне значення для дитини: її вік, стан здоров’я, рівень емоційної прив’язаності до баби, діда, побутові умови тощо.
Суд може відмовити у задоволенні позову, якщо: поведінка баби чи діда, стан їх здоров’я або інші обставини створюють загрозу життю або здоров’ю дитини.
Які документи необхідні для звернення
При зверненні до органу опіки та піклування або суду рекомендується мати:
- паспорт та копію;
- довідку про присвоєння РНОКПП (ідентифікаційного коду);
- копію свідоцтва про народження дитини (за наявності);
- характеристику за місцем проживання;
- акт обстеження житлово-побутових умов, складений органом опіки;
- інші документи, що підтверджують стосунки з дитиною та зацікавленість у її вихованні.
Для складання акта обстеження житлово-побутових умов слід звернутися до Служби у справах дітей за місцем проживання.
Важливо пам’ятати, що при розгляді таких справ пріоритетним критерієм є інтереси дитини, а тому поведінка, наміри та добросовісність сторін мають ключове значення. У разі потреби ви можете звернутися за консультацією до системи безоплатної правничої допомоги за номером: 0 800 213 103 або до найближчого бюро правничої допомоги незалежно від реєстрації місця проживання.
