Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Результати моніторингу щодо ефективності нормативно-правового регулювання у сфері адвокатури та надання безоплатної правової допомоги.

0 186

В рамках презентації Моніторингового звіту були представлені результати моніторингу щодо ефективності нормативно-правового регулювання у сфері адвокатури та надання безоплатної правової допомоги. В результаті було визначено 3 основні проблеми, які потребують вирішення:

1. Правове регулювання «невідкладної процесуальної дії».

«Питання, пов’язані з окремою процесуальною дією, – це проблема, яка «нависала» роками. Насправді, ця проблематика більше стосується не лише питання захисту, прав людини в контексті права на захист, а й у тому числі це – про забезпечення справедливого суду, оскільки, на жаль, нинішній стан справ надає можливість зловживати цим механізмом усім сторонам. Впевнена, що проведені під час моніторингу дослідження і надані пропозиції матимуть нормативний вираз, і у подальшому ми зможемо вирішити цю проблему», – зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

2. Право на адвокатський запит.

Захист прав клієнтів адвокатами здійснюється на основі інформації, яка містить відомості про факти, що можуть бути використані як докази, тому право на адвокатський запит є одним із ключових інструментів у щоденній роботі адвоката. Втім, суть проблеми полягає в тому, що правове регулювання права адвоката на звернення з адвокатським запитом є недосконалим. Зокрема, адвокати стикаються з такими проблемами:

    • відсутність у чинному законодавстві положень щодо можливості використання сучасних способів для вручення адвокатського запиту;
    • відсутність у переліку осіб, до яких адвокат має право звертатися з адвокатським запитом, ФОПів і самозайнятих осіб;
    • відсутність чітко визначених критеріїв, що можуть бути підставою для продовження адресатом строку на надання відповіді на адвокатський запит;
    • об’єктивна сторона правопорушення не охоплює бездіяльність у формі (умисного) неотримання адвокатського запиту та ненадання інформації у відповідь на адвокатський запит;
    • відсутність чітко встановленого строку розгляду заяви (звернення) адвоката про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.5 ст.212КУпАП, та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення уповноваженими особами рад адвокатів регіонів;
    • відсутність порядку виклику особи, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.5 ст.212КУпАП для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення;
    • наявність різних підходів до розкриття терміну «відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності» при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.5 ст.212КУпАП;
    • малозначність як підстава для звільнення від адміністративної відповідальності правопорушника, винного у вчиненні адмінправопорушення, що передбачене ч.5 ст.212КУпАП;
    • відсутність єдиного підходу до визначення адресата адвокатського запиту;
    • строк притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинене адміністративне правопорушення, що передбачене ч.5 ст.212КУпАП, як шанс для уникнення відповідальності правопорушнику;
    • неспівмірна санкція за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч.5 ст.212КУпАП.

На важливості адвокатського запиту наголосила Валерія Коломієць: «Це один з небагатьох ефективних механізмів, який дозволяє адвокатам збирати усю необхідну інформацію для представлення інтересів своїх клієнтів. Неодноразово були пропозиції збільшити інструментарій сторони захисту. На жаль, на сьогоднішній момент вони не знайшли свого відображення. Тому, ми маємо розуміти, яким чином вдосконалити хоча б те, що маємо».

3. Залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги.

Наказ Мін’юсту «Про затвердження Порядку та критеріїв залучення ОМС юридичних осіб приватного права до надання БППД» потребує узгодження із законом «Про публічні закупівлі». Було прийнято рішення включити це питання у План роботи Міністерства юстиції на 2022 рік, оскільки його можна вирішити на рівні відомства.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар