Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Як не зіпсувати право на відпочинок?

0 323

Кожен, хто працює має право на відпочинок, зазначено в статті 45 Конституції України. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки. Найпоширенішим періодом для використання свого Конституційного права є, звичайно, літо, коли в дітей наступає пора канікул. Кожен із батьків намагається забезпечити свої чада найкращим відпочинком, але як себе убезпечити при виникненні  непередбачуваних ситуацій та не попастися до лав недобропорядних туроператорів або турагентів. Їх діяльність регулюється законом України «Про туризм» від 15.09.1995  № 324/95-ВР (надалі — Закон).

Законодавство про туризм

Зазначений Закон до суб’єктів, що   здійснюють  та/або  забезпечують  туристичну діяльність, відносить, зокрема:

  • туристичних операторів (далі — туроператори) — юридичні особи, створені  згідно  із  законодавством  України,  для яких виключною діяльністю є організація та  забезпечення  створення  туристичного продукту,  реалізація  та  надання  туристичних  послуг,  а  також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг, і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
  • туристичних агентів  (далі  —  турагенти)  — юридичні   особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності,  які здійснюють посередницьку діяльність  із  реалізації  туристичного  продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку  діяльність  щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону туроператор або турагент має укласти договір на туристичне обслуговування, де одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов’язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, а отже, на ці правовідносини поширюються норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Окрім зазначених норм авіаційні перевезення авіаперевізниками України врегульовані такими нормативними актами:

—  Повітряний кодекс України;

—  Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу (затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 р. за № 735, зареєстровані в Мін’юсті від 28 грудня 2012 р. за № 2219/22531, далі – Правила повітряних перевезень);

— Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, прийнята 28 травня 1999 р. (далі — Монреальська конвенція);

— Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 12 жовтня 1929 р., ратифікована Українською РСР від 14 серпня 1959 р. за № 995-181 (далі — Варшавська конвенція 1929 р.);

— Протокол про поправки до Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (Гаазький протокол 1955 р.).

Зрештою, авіаційні перевезення авіаперевізниками України врегульовані також правилами авіаперевізника (правила, інструкції та технології, встановлені перевізником, які використовуються під час перевезення пасажирів та/або багажу, в тому числі правила повітряних перевезень пасажирів  і  багажу,  правила  застосування тарифів,  стандарти з обслуговування пасажирів і багажу, порядок розгляду претензій).

Відповідальність туроператора

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:

  • невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста;
  • невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов’язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна зі сторін про їх настання не знала й не могла знати заздалегідь;
  • невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб’єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію в разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій. Права і обов’язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також Законом. Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та майну туриста, встановлюється законом, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена більша відповідальність туроператора. Отже, якщо договір укладений з туроператором або з турагентом, то і відповідальність за ненадану або неякісно надану послугу мають нести саме вони.

Права туристів у разі затримки чи перенесення рейсу

Відповідно до ст. 106 повітряного кодексу України в разі затримки рейсів до двох годин — для рейсів дальністю до 1 500 кілометрів; до трьох годин — для рейсів дальністю від 1 500 до 3 500 кілометрів; на чотири години і більше від запланованого часу відправлення — для інших рейсів, не зазначених у другому і третьому абзацах цієї частини авіаперевізник повинен надати пасажирам сприяння, а саме має бути безплатно запропоновано та забезпечено:

  • харчуванням та прохолодними напоями відповідно до часу очікування нового рейсу;
  • два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Якщо затримка рейсу перевищує п’ять годин, пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 Повітряного кодексу авіаперевізник зобов’язаний запропонувати пасажиру на вибір:

1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої в письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;

2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення — за першої можливості або в пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

У випадку, якщо виконання затриманого рейсу відкладається на день, наступний за днем його виконання, передбаченим розкладом і зазначеним у квитку, перевізник повинен надати пасажирам номери в готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт — готель — аеропорт.

У разі скасування рейсу пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення. Сума компенсації визначається Повітряним кодексом України (ст. 104) та становить:

  • 250 євро — для рейсів дальністю до 1 500 кілометрів;
  • 400 євро — для рейсів дальністю від 1 500 до 3 500 кілометрів;
  • 600 євро — для рейсів дальністю понад 3 500 кілометрів.

Виплата компенсації не звільняє перевізника від обов’язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат. Наприклад, в разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безплатно запропоновано та забезпечено:

1) харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;

2) місця в готелі в разі, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування відправлення більший ніж передбачалося;

3) наземний трансфер за маршрутом аеропорт — готель — аеропорт;

4) два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Окрім цього, авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу. В разі необхідності забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси перевізник за першої можливості повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення.

Далі читайте у № 29 газети ЮВУ

Галина Олійник, юрист,

спеціально для ЮВУ

Автор

Залиште коментар