Діяльність Держпраці на сьогодні супроводжуються певними проблемами. Відомство перевірятиме стан законності у сфері трудового законодавства. Виникає питання а які підстави для проведення таких перевірок. До компетенції Державної служби України з питань праці входять:
• охорони та гігієни праці;
• нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
• зайнятість населення;
• соціальних послуг.
При цьому компетенція інспекторів Держпраці та інспекторів виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад відрізняється. Перші здійснюють перевірку підприємства з питань трудового законодавства та законодавства про охорону праці, останні, в свою чергу, з питань оплати праці та оформлення трудових відносин. Тому судові органи розглядають справи щодо дотримання законодаство про працю, виходячи з таких позицій.
1. Ненадання документів та інформації може бути перешкодою підчас оскарження результатів перевірки. Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №826/7706/17.
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило: встановити відсутність повноважень ГУ Держпраці на проведення позапланової перевірки з питань додержання ПАТ КБ «Приватбанк» законодавства про працю.
Судом першої інстанції встановлено, що ненадання документів для проведення перевірки є фактичним недопущенням до її проведення. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та вважав, що наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення позову в частині щодо визнання протиправними дій відповідача ГУ Держпраці.
На касаційну скаргу Верховний Суд вказав наступне, «…..висновок суду першої інстанції про відмову у позові є вірним. Касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції – скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції».
Верховний Суд наголошує на тому, що Відповідач створив перешкоди у проведенні перевірки, в чому не реалізував наявне в ГУ Держпрраці у Дніпропетровській області повноваження.
2. Виконання припису Головного управління Держпраці не звільняє від сплати штрафу.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 805/430/18-а
ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій» звернулося до суду з позовом до ГУ Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 7 104 000 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили та вказали на те, що Відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не враховані вимоги частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V, відповідно до якої, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Проте, на касаційну скаргу, подану прокурором, Верховний Суд вказав, що виконання Позивачем встановлених у приписі порушення, а саме: нарахування та виплату індексації не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.
У зв’язку з цим рішення судів попередніх інстанцій – скасовано, а касаційно скаргу задоволено.
3. Цивільно-правові угоди, укладені з працівниками без повідомлення контролюючого органу є підставою для застосування штрафу.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 520/348/19.
(https://verdictum.ligazakon.net/document/97494911?q=%22%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D1%83%20%22%20AND%20%22%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%22)
Верховний Суд звертає увагу на те, що визначальним у даній справі для вирішення спірних правовідносин є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та фізичними особами.
Так як, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат.
Однак, Позивач у своєму позові стверджував, що перевірка проведена без дотримання вимог законодавства та результати її проведення – підлягають скасуванню.
Судами попередніх інстанцій позов залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.
Цікавим знати, що при порушенні строків виплати заробітної плати суб’єкти господарювання також можуть бути притягнуті до відповідальності.
Про це свідчить Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 808/1212/17.
Позиція ВС базується на тому, що економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці врегульовано Законом України «Про оплату праці».
4. Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду не є свавільним втручанням у право мирного володіння майном, яке підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 480/1958/19.
Верховний Суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявлених порушень.
Така позиція часто розглядається судами при застосуванні Управлінням Держпраці заходів реагування: виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки і тд.), оскільки ст. 2 Конвенції встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.
5. Доводи ГУ Держпраці щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду не можуть базуватися на припущеннях.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.04.2021 у справі 420/6575/19.
В даній справі суд зазначає, що якщо орган, який був уповноважений проводити перевірку, вказує на порушення законодавства, то його доводи мають бути належним чином обґрунтованими.
В даному випадку Головне управління Держпраці в Одеській області просило заборонити товариству, в якого виявили порушення:
допускати водіїв до керування міні-навантажувачами;
роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.
Але належних доказів та обставин, які вказували б на вищевказані заборони – надано не було. За таких обставин Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
6. Проведення перевірки підчас антитерористичної операції.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 360/1687/19.
Даним рішенням встановлено, що діяльність інспекторів праці спрямована на забезпечення конституційного права громадян на гідні, здорові і безпечні умови праці, забезпечення дотримання їх соціальних та трудових прав і обов’язків, а такий захист працівників не може бути припинений (зупинений) мораторієм на проведення перевірок суб’єктів господарювання.
Правова позиція ВС вказує на те, що з урахуванням ситуації в України, а саме антитерористичної операції в окремих областях, суб’єкти господарювання не звільнені від перевірок та рівні щодо дотримання законодавства у сфері праці.
7. Зазначення ідентифікуючих даних не є обов’язковим для проведення позапланової перевірки.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі у 802/1341/16-а.
У касаційній скарзі, скаржник вказує на те, що у листі, яким було повідомлено про проведення позапланової перевірки, уповноваженим органом не було вказано будь-яких ідентифікуючих даних, що свідчить про відсутність згоди на її проведення.
Позиція ВС дещо різниться від таких міркувань скаржника. Порядком N 390 не визначено форми погодження щодо здійснення позапланових перевірок за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю.
Верховний Суд чітко сформував позицію щодо даного виду правовідносин та погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Протилежна правова позиція зазначена в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 815/6704/17.
Відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанова про накладення штрафу є протиправною.
У даній справі, суд вказує на недотримання державним органом законодавства у сфері праці та рішення про накладення штрафу таким, що порушую права суб’єкта господарювання.
8. Відсутність допуску до проведення інспекційного відвідування є підставою для скасування постанови ГУ Держпраці.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 160/9745/18.
Суд вказав, «…що пунктом 14 Порядку № 295 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню».
Можемо побачити, що підчас даних перевірок порушується законодавство не тільки «об’єктом» перевірки, а й органом, яким уповноважений на її здійснення.
Висновки
Проаналізувавши ситуації, які виникають у зв’язку з здійсненням перевірок Держпрацею можемо побачити, що позиція Верховного Суду щодо даного виду правовідносин є чітко сформованою.
Велике значення мають раніше прийняті рішення ВС, які наразі застосовуються також при вирішенні даних спорів.
У разі, якщо до Вас і вирішить завітати так званий «гість», то слід надавати документи, які запитуються (оскільки в іншому випадку буде перешкоджання у проведенні перевірки), перевіряти законність проведення перевірок (предмет, підстава) при необхідності вносити письмові зауваження до акту перевірки.
Юрист адвокатського об’єднання «ЮНІМАЙНДС», Бутіна Марія
За публікацією у ЗМІ.
