Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Необґрунтоване обмеження органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить суб’єкту підприємницької діяльності, істотно порушує його права та інтереси, зокрема конституційне право на провадження підприємницької діяльності.

0 127

Необґрунтоване обмеження органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить суб’єкту підприємницької діяльності, істотно порушує його права та інтереси, зокрема конституційне право на провадження підприємницької діяльності.

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця до виконавчого комітету міської ради про скасування рішення.

Суть спору полягає в тому, виконавчий комітет міськради, погодивши суб’єкту підприємницької діяльності, якому належить заклад сфери обслуговування, режим роботи терміном на три роки, до закінчення встановленого терміну прийняв рішення, яким визнано нечинним попереднє рішення та встановлено новий режим роботи закладу сфери обслуговування шляхом обмеження його роботи в нічний час. Приймаючи рішення про обмеження режиму роботи закладу, орган місцевого самоврядування вказав на перевищення допустимого рівня шуму та надходження заяв про порушення від мешканців сусідніх будинків. Не погоджуючись із таким обмеженням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив. Суди виходили з того, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх обґрунтувань щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення, зокрема таких, що підтверджують притягнення позивача до відповідальності за порушення Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». Так само не надано доказів порушення громадського порядку відвідувачами закладу, відображених у протоколах поліції про адміністративні правопорушення чи заявах від мешканців сусідніх будинків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій і залишив касаційну скаргу виконавчого комітету міської ради без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін з огляду на таке.

Згідно зі  ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням із власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Суд указав, що встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування можливе лише за погодженням із власниками цих організацій.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, під час ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення режим роботи закладу сфери обслуговування не був погоджений із власником закладу.

Стосовно доводів скаржника про надходження численних скарг на роботу закладу у зв’язку з перевищенням допустимого шуму колегія суддів зазначила таке.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Водночас, оскільки в цій справі відповідач не подав будь-яких доказів про надходження до нього звернень чи скарг від мешканців сусідніх будинків, а також доказів на підтвердження перевищення позивачем допустимого рівня шуму або невжиття заходів щодо шумоізоляції, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про необґрунтованість встановлення відповідачем обмеження режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить позивачеві.

 

Постанова Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 305/987/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45266/18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91663693.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар