Радянський підхід таки зберігся
До чого варто бути готовим колегам аналізував кандидат юридичних наук Дмитро Кухнюк, який поєднує адвокатську діяльність із викладанням у КНУ ім. Т. Шевченка. Експерт провів паралель між положеннями нинішнього та нового Кодексу. Насамперед було відзначено, що у чинному КПК процесуальні права захисника є окремо визначеними. Натомість нововведеннями передбачено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. Очевидно, що відсутність окремої статті, із зазначенням процесуальних прав захисника зумовлює ряд негативів: від часткової втрати процесуальної самостійності і до випадків, коли адвоката порівнюватимуть із підзахисним.
Ряд змін може активно “використовуватися” правоохоронцями. До прикладу, право захисника до першого допиту мати конфіденційне побачення. У новому КПК окремо відзначено право на таке побачення – без дозволу слідчого, прокурора, суду. А після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості.
І що з того? А те, що зазначення “без дозволу” уже відсутнє для подальших побачень. І це дає змогу в потрібному ключі трактувати положення правоохоронцям.
До очевидних позитивів нового КПК адвокат відніс право ініціювання захисником процесуальних дій. А це і слідчі (розшукові) дії, які можуть бути негласними. Та поряд із цим законодавець фактично звів нанівець таке право. Адже, щоб ним скористатися, адвокат подає відповідне клопотання. Кому? Правильно, слідчому чи прокурору. Та відомо, що зазвичай із ними захисник перебуває по різні сторони барикад. І тому ця залежність від правоохоронців є доволі суперечливою.
“Суттєва прогалина у новому КПК стосується ролі адвоката при захисті свідка. У чинному Кодексі цьому присвячено чимале місце, зокрема закріплено присутність на допиті та інших слідчих діях, у яких бере участь свідок. І це важливо, адже коли адвокат розумів, що фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування свідка, його сім’ї чи близьких родичів – мав право надавати свідку в присутності слідчого консультації. Як і ставити запитання, для уточнення і доповнення відповідей свідка.
Відсутні в новому КПК і зазначення права заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту чи інших слідчих дій” – наголосив пан Кухнюк.
І справді, як бути, коли адвокат із характеру і змісту питань зрозуміє, що свідка будуть допитувати як підозрюваного? За чинним КПК він вправі оскаржувати такі дії слідчого. Однак у новому Кодексі це не передбачено.
Адвокати вітають і наділення їх правом збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази – на противагу нинішньому “збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази”.
Не менш важливим проривом є і ситуація із застосуванням технічних засобів, які за новим КПК адвокат використовує без дозволу прокурора, слідчого, слідчого судді чи суду. Лише два винятки для обмеження: нерозголошення відомостей, які містять охоронювану законом таємницю чи стосуються інтимного життя особи.
Захисник матиме право “брати участь” у проведенні допиту підозрюваного, обвинуваченого та інших процесуальних діях за їх участю – на противагу праву “бути присутнім” чинного Кодексу. Різниця – очевидна.
Зупинився Д.Кухнюк і на позитивному розширенні засобів збирання доказів. У новому КПК передбачено обов’язковість виконання законної вимоги захисника для органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх службових осіб. А також право на витребування та отримання висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок.
“На превеликий жаль, радянський підхід – використовувати лише прямо передбачені в законі засоби захисту таки зберігся”, – підсумував експерт аналіз змін щодо обов’язків адвоката.
Він не затриманий, а чай п’є – а це не процесуальна дія
Як працювати адвокатам за новим КПК, навчав директор департаменту кримінального права АО «АКТІО» Віталій Сердюк. Левова частка його виступу та презентації була відведена конкретним механізмам протидії захисників найбільш поширеним випадкам порушень законодавства з боку оперативно-слідчих органів на початках кримінального процесу. В.Сердюк розділив такі випадки на чотири основних блоки: незаконне затримання, недопуск адвоката, незаконне вилучення та арешт майна і застосування правоохоронцями недозволених методів – тортур, погроз, побиття.
Затримання без законних підстав, без складення документів, неповідомлення родичів та відмова у допуску адвоката – цим грішать правоохоронці. На противагу В.Сердюк рекомендував ряд методів протидії. Насамперед, за новим КПК (ст.ст. 46, 48) захисник має право брати участь у всіх процесуальних діях (і під час затримання) та бути залученим до участі у кримінальному провадженні у будь-який момент. “Правоохоронці викручуються – на кшталт, ваш клієнт кілька годин з власної волі знаходиться у відділку. Мовляв, чай п’є, а це не процесуальна дія”, – наголосив експерт.
А тому варто пам’ятати – новим КПК (ст. 209) передбачено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в певному приміщенні. “Масовість затримання та нереєстрація цього ні для кого не є секретом у нашій державі. Із введенням цієї норми правоохоронцям складно стане зловживати”, – наголосив адвокат.
В.Сердюк нагадав, що у ст. 207 і ст. 208 нового КПК встановлюється вичерпний перелік підстав затримання (за винятком нардепів та суддів) без судової ухвали. І на це має право кожен із нас: при вчиненні або замаху на вчинення особою кримінального правопорушення; безпосередньо після цього; під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у такому. А правоохоронці – ще й коли очевидець (потерпілий) або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Усі інші підстави є незаконними.
Позитивом є скорочення до 60 годин максимального часу, упродовж якого затриманого повинні або звільнити, або доставити в суд для обрання запобіжного заходу.
Особливий наголос було зроблено на перешкоджанні роботі адвоката та ряду дієвих заходів протидії цьому. Не допускають до затриманого? В. Сердюк радить відразу повідомити (заявою) про прибуття та неможливість зустрітись з підозрюваним особу, відповідальну за перебування; усі розмови записувати на диктофон чи відео; невідкладно скласти акт про не допуск (із підписами третіх осіб). Усі перелічені документи та заяву про не допуск подати з прийому начальнику органу.
Одним із дієвих методів, перевірених на практиці, В.Сердюк називає телефонне звернення до служб довіри відповідної установи. Адже ці розмови записуються і в подальшому будуть додатковим доказом у суді.
Поділився адвокат і доволі сміливими діями: викликом оперативно-слідчої группу; поданням заяви про порушення кримінальної справи за завідомо незаконне затримання, порушення права на захист та втручання в діяльність захисника. І звісно, повідомляти громадські організації правників та активно висвітлювати такі випадки у ЗМІ.
Тренуйте правоохоронців своєю непокірністю
Адвокат та правозахисник Олег Мицик розглядав, як прийняття нового КПК позначиться на юридичному захисті громадян. Уже на початках – при допуску захисників до справи виникають нюанси. Якщо сьогодні захисником можуть бути і фахівці у галузі права, і близькі родичі, опікуни або піклувальники (ст. 44) – згідно з новим КПК захисником є лише адвокат (ст. 45). О. Мицик вважає це спірним питанням. “Позитив – правову допомогу повинні надавати професіонали. І потрапити до арештованих буде швидше, адже сьогодні родичі (як захисники) створюють чималі черги в СІЗО, причому не захищаючи людей. З іншого боку, в українських реаліях це має і свої негативні наслідки. Адже на сьогодні ізольована особа мала чималу психологічну підтримку від рідних. А тепер ці зустрічі суттєво зменшаться”, – резюмував правозахисник.
І надалі залишилося невирішеним питання строків тримання під вартою. “Законодавцем передбачено лише однорічний термін під час досудового слідства. А на час розгляду у суді? Лише моїх четверо підзахисних тримаються в СІЗО понад шість років. І це масове явище по всій державі”, – обурювався О.Мицик.
Ще одна позитивна новела КПК – можливість внесення застави. Однак, за словами О.Мицика, не пропрацьовано механізму. “Диявол криється в деталях. Ми ж не у США, де затриманий, аби сплатити заставу, має право взяти позику в банку. У мене риторичне питання до законодавців – звідки простому українцю взяти чималі гроші для застави”, – зауважив правозахисник.
Підтримав експерт і колег у обов’язковості оскарження випадків перешкоджання діяльності адвоката. “Ми повинні тренувати правоохоронців своєю непокірністю. До прикладу, я систематично суджуся із адміністрацією Львівського СІЗО. Адже, які позитиви не були б закладені у КПК, правоохоронці їх нівелюють, посилаючись на всілякі додаткові норми. Тим часом автори нового КПК хочуть побудувати справедливу систему, не змусивши правоохоронців дотримуватися навіть чинного Кодексу. Є ж норма, що адвокат має зустрічі без обмежень. Випадок: суд у бланку не вказує, що адвокат має право без обмежень. Але це прямо випливає із КПК. І адміністрація СІЗО тлумачить дозвіл як одноразовий!
А у райвідділах? Місцеві князьки придумали окрему норму – слідчий дає адвокату дозвіл на побачення з арештованим, але вхід в ІТТ – з дозволу начальника міліції! У КПК взагалі це не передбачено. Як наслідок, адвокат кілька днів чекає під райвідділом, а в цей час людину катують”.
… Експерти та присутні юристи зійшлися на думці, що коли новий КПК набере чинності, необхідно створити робочу групу для усунення розбіжностей на практиці. Адже відомо, що практика є критерієм істини.
Тарас Зозулінський, м. Львів
