Відбулося позачергове засідання ТСК з розслідування відомостей щодо фактів розкрадання у ЗСУ та підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 рік, оприлюднених у ЗМІ фактів зловживань в Укроборонпромі

13 березня, відповідно Постанови Верховної Ради «Про невідкладне розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації щодо зловживань в Державному концерні «Укроборонпром» та причетності до цього посадових осіб», на виконання доручення Голови Верховної Ради, оголошеного на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради 12 березня, відбулося позачергове розширене засідання Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання у Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 рік спільно з Комітетом з питань національної безпеки і оборони та Комітетом з питань запобігання і протидії корупції стосовно оприлюднених у ЗМІ фактів зловживань під час закупівлі запчастин, комплектуючих та обладнання для підприємств Державного концерну «Укроборонпром».

Відкриваючи позачергове засідання, голова Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки Іван Вінник нагадав, що Комісії 28 лютого Постановою Верховної Ради було доручено дослідити факти можливої корупції в концерні «Укроборонпром», які були оприлюднені в журналістському розслідуванні, проведеному під керівництвом Дениса Бігуса.

І.Вінник розповів про результати діяльності очолюваної ним ТСК, яка працює вже більш ніж півроку. Він також нагадав, що Верховною Радою був затверджений проміжний звіт і її роботу продовжено на наступні півроку.

«Ті етапи дослідження, які ми вже здійснили, на жаль, говорять про кричущі факти розкрадання в Збройних Силах України до 2014 року, які, на нашу думку, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з російською агресією, яка була вчинена 20 лютого 2014 року, оскільки Україна була ослаблена у військовому плані», – зазначив голова ТСК.

Він також додав, що факти діяльності Укроборонпрому періоду 2016-2017 років зараз отримали великий резонанс у засобах масової інформації і правоохоронних органах. Однак, І.Вінник висловив занепокоєння, що «ми не бачимо такої ж ефективності по фактах розкрадання в оборонному комплексі до 2014 року, хоча там йдеться про значно більші суми завданих збитків, ніж ті, які оприлюднені в останніх журналістських розслідуваннях». Керівник ТСК анонсував висвітлення конкретних корупційних схем в сфері оборонно-промислового комплексу на черговому засіданні Комісії.

І.Вінник зазначив, що сьогоднішнє засідання присвячене питанням Укроборонпрому, оскільки є запит суспільства дослідити ситуацію, що склалася. З цією метою на засідання запрошені представники Генеральної прокуратури, Головної військової прокуратури, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державної фіскальної служби, Міністерства оборони, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державного концерну «Укроборонпром».

Виступаючи під час засідання, голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Сергій Пашинський висловив переконання: «Боротьба з корупцією, в тому числі і в Укроборонпромі, має вестись не тільки під час виборчої кампанії і не тільки для того, щоб звинувачувати того чи іншого кандидата в Президенти. Це повинна бути системна робота Парламенту, правоохоронних органів, Кабінету Міністрів, громадськості та інших гілок влади».

С.Пашинський запропонував присутнім переглянути відеозапис фрагмента засідання Комітету з питань національної безпеки та оборони від 23 листопада 2016 року. Він підкреслив, що вже тоді на засіданнях Комітету були пропрацьовані факти системної корупції в Укроборонпромі, які були підняті кілька тижнів тому в журналістських розслідуваннях Дениса Бігуса, і матеріали направлені до правоохоронних органів.

«Із цього скандалу ми повинні вийти сильнішими і зрозумілішими для всіх: для один одного, для суспільства і для безпеки нашої держави», – переконаний С.Пашинський.

Директор національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник поінформував про проведення розслідування ряду кримінальних справ щодо високопосадовців в оборонній сфері. Водночас, він зазначив: «Ряд фактів, оприлюднених у журналістських розслідуваннях раніше не були відомі НАБУ і зараз зареєстровано відповідні провадження і детективи разом з прокурорами працюють на даному напрямку».

На думку А.Ситника: «Вчиненню значної кількості злочинів в оборонно-промисловій сфері сприяє те, що немає належного обліку майна, яке належало Міністерству оборони. Воно переводилось в надлишкове, належним чином не охоронялось, а далі – або кралось, або списувалось, або реалізовувалось за балансовою вартістю. В подальшому це майно поставлялось на оборонні заводи товариствами з обмеженою відповідальністю та іншими приватними структурами за державні кошти».

Відтак, директор НАБУ підтримав рішення Ради національної безпеки і оборони про проведення аудиту Укроборонпрому.

На засіданні також виступив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький, який розповів про проблеми, які виникли у ході розслідування фактів можливого фіктивного постачання на «Харківський бронетанковий завод» запчастин і комплектуючих рядом підприємств, серед яких і фірма ТОВ “Оптимумспецдеталь”, розпочатого у 2016 році. Зокрема, за його словами, наразі невідомо, де зараз документи по цій справі, які НАБУ мало передати САП.

Н.Холодницький зазначив, що у цьому провадженні і далі не проводилося б активних слідчих дій, якби не журналістське розслідування “Bihus.info”.

Виконуючий обов’язки голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Юрій Савчук наголосив: «Виходячи з журналістського розслідування, ми бачимо, що практично всі силові структури мають корупційну складову, пов’язану із ситуацією в Укроборонпромі».

Він також підкреслив, що досі не прийнята антикорупційна стратегія держави. «Яким чином ми можемо боротися із корупцією, якщо вона не супроводжується протидіями, які поставлені в пріоритет державної політики?», – зазначив народний депутат.

Виступаючи із доповіддю щодо можливих зловживань в Укроборонпромі, Генеральний прокурор України Юрій Луценко зазначив, що вважає правильним, що саме Парламент розглядає дане питання, використовуючи свою функцію нагляду, в тому числі, і за силовими підрозділами. «Вважаю, що, можливо, це єдине місце, де можна провести, з одного боку професійну, а з іншого – позбавлену політичних емоцій – розмову. Тим не менше, вона ведеться під контролем саме політичних органів, котрі, згідно Конституції і законів, мають право і обов’язок контролювати правоохоронні органи», – сказав він.

Генеральний прокурор звернув увагу: «Справа, яка є в центрі політичного скандалу – справа фірми «Оптимумспецдеталь» та концерну «Укроборонпром» – є не єдиною справою такого роду. В Єдиному реєстрі досудових розслідувань знаходиться 480 кримінальних правопорушень, які так чи інакше стосуються концерну». Він також поінформував: «За попередніми даними, встановлено збитків на 350 мільйонів гривень. Військова прокуратура вже оголосила про підозру по цих справах 112 особам. Генеральною прокуратурою України разом з Військовою прокуратурою до суду передано 111 проваджень і вже засуджено 77 осіб».

Ю.Луценко також повідомив, що за час своєї діяльності Військова прокуратура, яка була створена у травні 2016 року, добилася реального виконання судових рішень щодо суми збитків на 2 мільярди 300 мільйонів гривень і вони повернуті державі. «Тому говорити, що є якесь безконтрольне збагачення або розкрадання – це неправда», – підкреслив Генпрокурор.

Керівник Генпрокуратури поінформував, що компанії «Оптимумспецдеталь» і «Ренал», які постали в центрі політичного скандалу, мали близько 3% загального об’єму поставок концерну «Укроборонпром».

«Це не означає, що не потрібно звертати уваги на цю справу, оскільки, все одно, йдеться про 150 мільйонів гривень обороту, але це лише 3 відсотки від загальної кількості поставок Укроборонпрому», – підкреслив Ю.Луценко.

Генпрокурор зазначив: «Щодо компанії «Оптимумспецдеталь» на сьогодні ми маємо два масиви слідства: яке ведеться Генеральною прокуратурою за фактами ухилення від податків і щодо ймовірної корупції та розкрадання, яке ведеться НАБУ. Фактично, обидва провадження були розпочаті в 2016 році».

Ю.Луценко зупинився на результатах проведеного розслідування, а також розповів про походження матеріалів, використаних у журналістському розслідуванні.

Він поінформував, що Державна фіскальна служба провела перевірку і встановила, що за підсумками 2018 року «Оптимумспецдеталь», як і десятки інших подібних фірм, не сплатили державі кошти у вигляді податків. «Наступним кроком мало бути оголошення підозри, стягнення податків тощо. У цей момент з’являється передача пана Бігуса», – сказав Ю.Луценко, додавши, що «нормально до цього ставиться».

Він підкреслив, що на сьогодні фігурантам справи «не тільки вручено підозри, а в бюджет вже сплачено 26 мільйонів гривень податкових боргів».

Генпрокурор також поінформував, що у розпорядженні слідства є інформація з трьох телефонів фігурантів справи, а також диск з даними, скачаними у середині 2017 року. Експертиза встановила, що дана інформація не була монтована і не зазнала сторонніх втручань, отже вона може стати предметом слідства НАБУ, а також Державного бюро розслідувань щодо ймовірних корупційних дій правоохоронців.

Ю.Луценко наголосив: «При аналізі диску і того, що нам показував пан Бігус – не все співпадає». За його словами, деяких діалогів, показаних журналістами, на телефонах і диску немає. «Думаю, це має стати предметом розслідування ДБР і тільки вони, а також НАБУ і САП можуть встановити істину, оскільки тільки вони мають доступ до оригіналів розмов», – сказав Генпрокурор.

Він додав: «Ми встановили точний місяць витоку інформації – це вересень минулого року. Чому публікації відбулися у розпал виборчої кампанії?… Залишу це питання політикам».

Ю.Луценко сказав, що податки вже стягнуті, але слідство продовжить працювати над справою. «З іншого боку, ми будемо надавати всіляку підтримку будь-якому іншому правоохоронному органу, в першу чергу НАБУ і ДБР, з тим, щоб дати відповідь суспільству на питання, на яке ГПУ не уповноважена давати відповідь – чи було там розкрадання?», – запевнив Генпрокурор.

У свою чергу, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба поінформував, що ДБР поки не має у своєму розпорядженні ніяких записів. «Якщо Антикорупційний прокурор погодить моє рішення про витребування цих матеріалів, ми із задоволенням візьмемо оригінали цих записів, і проведемо розслідування разом з Антикорупційною прокуратурою», – сказав він.

Р.Труба також зазначив, що ДБР раніше не знало про факти, наведені в журналістському матеріалі і зараз почало нове розслідування.

Учасники засідання відповіли на запитання народних депутатів-членів ТСК.

Окрім того, ряд депутатів зробили офіційні заяви щодо скоєння злочинів в оборонній сфері.

Закриваючи розширене засідання, голова ТСК І.Вінник запросив присутніх 14 березня відвідати чергове засідання Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки.

Народні депутати-члени ТСК заявили про прагнення реально боротися із корупцією у всіх сферах і з цією метою втілювати в життя норми законопроектів, які приймалися Верховною Радою. Також зазначалося, що вивчення ситуацій, подібних до тієї, що склалася в оборонно-промисловому комплексі, дає змогу зрозуміти, що народні депутати можуть зробити в законодавчому полі задля полегшення роботи органів, які мають боротися із корупційними проявами.

Джерело: https://rada.gov.ua