Ризики та наслідки запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб
У конференц-залі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся Круглий стіл на тему: «Ризики та наслідки запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб».
Ініціатором проведення заходу став Комітет з кримінального права та процесу Асоціації адвокатів України. Співорганізатором Круглого столу виступив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а генеральним партнером заходу – Адвокатська компанія «Юридичні традиції».
Основною метою проведення Круглого столу було визначення напрямків і рекомендацій щодо доцільності впровадження в українське законодавство заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб, їх відповідність міжнародним правовим актам та Конституції України, концепції вітчизняного кримінального права, зокрема щодо передчасності прийняття законопроекту №2032 від 17 січня 2013 року. Під час Круглого столу були представлені та обговорені думки щодо цього питання.
Відкрила засідання Круглого столу Голова Комітету з кримінального права та процесу Асоціації адвокатів України Агія Ахундова, яка окреслила загальні риси законопроекту №2032, акцентувала увагу учасників Круглого столу на необхідності зваженого та відповідального підходу до обговорення цього проекту, оскільки його вплив на суспільно-правничу ситуацію у нашій державі вбачається вельми суттєвим. А відтак, вимагає ефективного, раціонального та фахового підходу до введення новел щодо відповідальності юридичних осіб у Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України.
Пані Ахундова зазначила, що на думку організаторів Круглого столу, законопроект № 2032 вимагає суттєвого вдосконалення, оскільки з огляду на світові тенденції та процеси, введення у вітчизняне законодавство заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб – це лише питання часу. Зокрема, Голова Комітету відмітила, що: «… окреслена проблема потребує розробки концептуальної моделі механізму дії таких заходів, щоб їх практичне застосування не стало болісним випробуванням для нашої держави…»
В свою чергу завідувач кафедри кримінального права та кримінології Петро Андрушко також погодився із тим, що положення законопроекту №2032 спрямовані на приведення законодавства України у відповідність із міжнародним законодавством (зокрема, положеннями Кримінальної конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією у частині відповідальності юридичних осіб). Між тим, як випливає з положень ст. 96-1 законопроекту заходи кримінально-правового характеру пропонується застосовувати до юридичних осіб у разі вчинення представниками цих юридичних осіб не тільки корупційних злочинних діянь, а й будь-яких інших (злочинів проти життя за здоров’я особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості ). З огляду на це, проект не може вважатись таким, що спрямований на імплементацією приписів міжнародно-правових актів, учасником яких є Україна.
З конструктивною критикою законопроекту виступила головний науковий консультант Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ Наталія Кідіна. Вона зазначила, що «…Передбачене проектом автоматичне покладення кримінальної відповідальності на юридичну особу у разі вчинення певного злочину її керівником, засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою виглядатиме особливо несправедливим у тих випадках, коли відповідний злочин формально вчинений «в інтересах юридичної особи», а фактично – в інтересах інших осіб, наприклад, її працівників. Адже не можна виключати випадків, коли, зокрема, несплата юридичною особою податків буде зумовлена недостатністю коштів і неможливістю одночасно сплатити і податки до бюджету, і заробітну плату працівникам. Тим не менш ухилення від сплати податків в таких випадках може бути інтерпретоване як злочин в інтересах юридичної особи і у відповідності до запропонованих проектом положень може мати наслідком ліквідацію юридичної особи та конфіскацію її майна».
На відсутність в законопроекті чітко визначеної кримінально-правової процедури наголосив член експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Юрій Лавренюк. В тому числі, він, зокрема, зазначив наступне: «…прийняття законопроекту в існуючій редакції може призвести до викривлень та неналежного правозастосування, хоч, в той же час, законопроект має низку позитивних рис, зокрема були враховані поради експертів Ради Європи, надані у 2006 році про виключення юридичних осіб публічного права з переліку суб’єктів, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру…».
Під час своєї доповіді Олена Костюченко – к.ю.н., доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат, голова секцій кримінального процесу ААУ зазначила, що міжнародно-правові документи не вимагаютьзапровадження для юридичних осіб саме кримінальної відповідальності, крім того за вчинення будь-якого злочину, щодо юридичних осіб достатнім було б застосування інших видів юридичної відповідальності. Вона наголосила на суттєвих недоліках законопроектів, якими пропонується введення заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб, зокрема, на відсутності чітко визначеного у законопроекті № 2032 предмету, суб’єкту, наслідків злочину, нелогічності положень щодо зупинення й переривання перебігу строку давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру та відсутності досконалого процесуального порядку розслідування та судового розгляду проваджень щодо таких злочинів.
Детально зупинилася на практичних моментах конфіскації майна юридичної особи (як додаткового заходу кримінально-правового характеру) адвокат АК «Юридичні традиції» Олександра Яценко. Так, нею був наведений дуже простий, але наочний приклад: «Відсутність черговості задоволення вимог кредиторів за рахунок конфіскованого майна юридичної особи призведе до неможливості притягнення підприємства до юридичної відповідальності за інші правопорушення, такі як: кредитні зобов’язання, господарські зобов’язання, відшкодування майнової й моральної шкоди».
На завершення круглого столу учасники заходу прийняли відповідну Резолюцію, в якій зазначили, що запровадження в законодавство України кримінальної відповідальності юридичних осіб є передчасним з огляду на те, що таке впровадження потребує значної перебудови як всієї системи кримінального права й кримінального процесу, так й системи, яка реалізує їх виконання.
Відтак, процес впровадження «заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб» або інших заходів, що мають на меті введеннякримінальної відповідальності юридичних осіб, має бути послідовним й осмисленим.
Учасники Круглого столу запропонували створити Робочу групу із залученням фахівців з адміністративного, кримінального права, науковців та адвокатів. Метою діяльності Робочої групи буде широке залучення до роботи над опрацюванням законопроектів, якими пропонуватиметься введення заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб, або інших заходів, якими може буди введена відповідальність юридичнихосіб, представників профільних професійних та громадських організацій, фахівців права та науковців з метою вироблення виважених, ефективних та системних змін до КК України та КПК України.
