Рейтинг 2013
Підбиваючи традиційно підсумки «юридичного року», ми не може не відмітити певні особливості соціального часу, що вплинули й на його правовий контент. 2013 року наша країна, показавши готовність вийти з пострадянського маргінального стану й обрати європейський вектор розвитку, викликала реакцію світової спільноти. Але не вона, а російський політикум показав свою спритність у «боротьбі» за Україну. Відбулося розширення сфери абсолютного впливу Росії в нашій державі. Це є об’єктивний факт, як і те, що готовність Європи залучити у «свої обійми» українців не перетворилася у місію проведення адекватної європейської політики щодо Української держави.
1 грудня, як відомо, в Києві відбулося більш ніж півмільйонне народне віче, протестуючі заблокували Майдан Незалежності, вулицю Хрещатик, зайняли будівлю КМДА, спробували заблокувати Кабмін і Адміністрацію Президента. Біля АП на вулиці Банковій після організованих провокацій стався новий силовий розгін і масове побиття учасників Євромайдану і співробітників ЗМІ. Постраждали десятки мирних громадян, у тому числі понад 40 журналістів, є поранені й серед співробітників правоохоронних органів.
Саме події і факти вказують на реальну трансформацію українського суспільства. Не варто перебільшувати значення ролі інститутів громадянського суспільства, вони ще занадто слабкі. Але факт діяльності Євромайдану має своє загальнодержавне значення. На часі формування інститутів громадянського суспільства, що зможуть стати альтернативними в опозиційному русі політичних змін у нашій державі.
Наш рейтинг намір розібратися у подієвому просторі, дізнатися про сутність певних тенденцій, що відбуваються у професійному середовищи.
2013 рік є надто складним і надто суперечливим, тому рейтинговий аналіз редакція проводила на підставі думок наших експертів, читачів та дописувачів. Як джерела такого аналізу редакція використала і результати інших рейтингів та експертних досліджень, проведених українськими інформаційними агенціями, аналітичними центрами. Безперечно, до уваги бралися й думки членів редакційної ради ЮВУ.
Рейтингування структуровано наступним чином:
– п’ять найбільш вагомих позитивних правових подій року;
– п’ять правових проблем року, що не знайшли свого вирішення;
– п’ять найбільш важливих нормативно-правових актів, значення яких не обмежується терміном одного року або дією в межах лише окремих правових відносин;
– п’ять юристів, діяльність яких виявила їх активну професійну і громадську позицію;
– п’ять юридичних видань, що є фундаментальними і в той же час характерними, виходячи саме з умов року, що минає.
Безумовно, не все може здаватися безспірним, не кожна подія може знайти адекватне сприйняття. Проте редакція намагалася не вдаватися до легковажних міркувань, намагання отримати належний результат при кон’юнктурному аналізі своєрідних досягнень, надбань юридичних фірм або брендів.
Найбільш вагомі позитивні правові події року
|
||||
|
Правові проблеми року, що не знайшли позитивного вирішення
- Рішення уряду зупинити євроінтеграцію. Як відомо, 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 905-р, підписане Прем’єр-міністром Миколою Азаровим, в якому повідомлялося, що офіційний Київ вирішив припинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС.
На думку наших експертів, посилання на питання національної безпеки виводить дане рішення з компетенції уряду. Фактично, уряд зайшов на поле Президента, бо саме Президент, згідно зі статтею 106 Конституції, керує зовнішньою політикою і сферою національної безпеки держави. У розпорядженні міститься завдання міністерствам і відомствам, які суперечать завданням, що містяться у рішенні РНБО від 12 березня 2013 р. стосовно заходів з євроінтеграції. Це є сигналом, що ставить під сумнів роль Президента, відведену йому Конституцією. Якщо все це робиться з його згоди, тоді це ще гірше, адже свідчить про розбалансування державного механізму, що є загрозою національній безпеці. Імовірність підписання угоди оцінювалася як досить низька, зазначали експерти, але проведення самой зустрічі на вищому рівні — факт позитивний: це могло б допомогти Україні вийти зі смуги кризи довіри до керівництва України з боку Євросоюзу. Але у короткостроковій перспективі нас чекає поглиблення взаємодії з Росією. Може йтися про підписання пакета договорів з Євра ЗЕС і подальше входження до Митного союзу під проводом Росії. За складної політичної ситуації, вважають експерти, Україна може перетвориться не на гравця, а на предмет геополітики. |
|
- Постійне загострення законотворчого процесу у Верховній Раді України.
Тут є багато чинників, які знижують ефективність роботи парламенту. Це й постійна проблема «особистого голосування», неприйняття низки еврозаконів, проведення засідання поза межами парламентської зали, а поширення практики позбавлення депутатського мандата через судові процедури, вже не кажучи про ціну депутатського мандата, вказує на те, якими «дорогими» є наші депутати. Резонансним є рішення ВАСУ про позбавлення депутатських повноважень депутата від Партії регіонів Андрія Веревського. Так, суд задовольнив позов голови ВРУ Володимира Рибака. Як пояснив представник парламенту, депутат поєднував роботу у ВРУ з керуванням підприємством «Кернелл Холдинг», що підтверджено документами та рішеннями ради директорів.
І хоча кожного дня в парламенті приймалося не менше 8 законодавчих актів, очільники фракцій підписали документ зі змінами до Регламенту роботи парламенту і розблокували Раду, але парламент втрачає свою роль як контролююча інстанція. Експерти зазначають, що низькою є ефективність парламентських слухань, практично не діє система парламентського контролю тощо. Тривале блокування Верховної Ради викликає занепокоєння виборців.
|
|||||
|
Юристи, діяльність яких виявила їх активну професійну і громадську позицію
Як відомо, у 2013 році було прийнято майже 600 нормативно-правових актів, з них 248 є важливими. Тому встановити ступень важливості того чи іншого закону було досить складним завданням для наших експертів. Слід зазначити, що найбільш активні суб’єкти законодавчої ініціативи — Президент, КМУ, народні депутати А. Кожемякин, П. Симоненко інші — надали великий привід для аналізу законодавчого матеріалу. Важливими з точки зору сьогодення є низка законів України. Але експерти вважають, що особливу увагу привертають наступні закони.
- Закон України «Про внесення змін до ст. 98 Конститутції України» від 19 вересня 2013 року № 586-VII. Відповідно до нього статтею 98 Конституції України визначено, що контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата. Раніше Основний Закон держави передбачав здійснення Рахунковою палатою контролю лише за використанням коштів Державного бюджету України, залишаючи поза цим контролем доходну частину бюджету, виконання якої є невід’ємною складовою бюджетного процесу. Здійснення контролю за виконанням державного бюджету як щодо доходної, так і щодо видаткової частини є вимогою основоположних міжнародних документів у сфері контролю державних фінансів.
Покладання на Рахункову палату як на незалежний орган повноважень щодо контролю за виконанням Державного бюджету України (як у частині видатків, так і в частині надходжень) забезпечує право всього суспільства на отримання повної, прозорої та об’єктивної інформації щодо стану національної економіки та державних фінансів.
- Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» від 24 жовтня 2013 року № 663-VII. Цей Закон є кодифікованим актом, що визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності ринку електричної енергії України та регулює відносини, що виникають у процесі його функціонування. Маючи досить великий обсяг та складну структуру, він вступив у силу з 25 листопада, а деяки статті з 1 липня 2017 року; ним вносяться зміни до 11 законів, у тому числі до Господарського Кодексу України. Завдяки цьому закону створюється нова інфраструктура енергоринку; суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електричної енергії, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність із цим Законом протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.
- Закон України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 19 грудня 2013 року № 712-VII. Цей закон визначає політичний компроміс між владою та Євромайданом, між правоохоронцями та учасниками мирних зібрань 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності цим Законом. Відповідного до вимог закону звільнюються від відповідальності особи, які були учасниками акцій протесту та масових заходів, щодо їхніх дій і рішень у зазначений період. Всі кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень, відкриті з приводу подій, визначених статтею 1 цього Закону, підлягають закриттю, а нові кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень не можуть бути відкриті.
- Закон України «Про внесення змін до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння» від 19 листопада 2013 року № 693-VII. Відповідно до внесених змін передбачається, що керування автомобілем у нетверезому стані тягне за собою: накладення штрафу на водіїв від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у грошовому еквіваленті – від 3 400 до 5 950 грн.); або позбавлення права керування від 1 до 2 років; або адміністративний арешт від 7 до 10 діб. Зазначимо, що на сьогодні для водіїв розмір штрафу становить 150-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 2 550-3 400 грн. Повторне вчинення будь-якого з вищенаведених порушень протягом року тягне за собою позбавлення права керування ТЗ на строк від 2 до 3 років з оплатним вилученням ТЗ чи без такого або адміністративний арешт від 10 до 15 діб з оплатним вилученням ТЗ чи без такого. На сьогодні у разі повторного порушення для водіїв застосовуються й громадські роботи від 50 до 60 годин. Вчинення водієм порушення протягом року два рази й більше тягнуть за собою позбавлення права керування ТЗ на строк до 10 років з оплатним вилученням ТЗ та адміністративний арешт від 10 до 15 діб.
– Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності» від 20.06.2013 року № 353 року. Вказаним Законом вносяться зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Відтепер контролюючий орган не має права без рішення суду зупинити діяльність підприємства. Підприємці звільняються від обтяжливих процедур оскарження в судах прийнятих рішень про накладення санкцій. Також Законом скасовується впровадження нового напряму експертизи проектів будівництва; органи пожежного нагляду позбавляються права брати участь у проведенні експертизи проектів будівництва; скасовується необхідність подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки щодо об’єктів будівництва, які введені в експлуатацію, а також щодо об’єктів, на які раніше органи пожежного нагляду видали відповідний дозвіл.
|
Найбільш важливих нормативно-правових актів, значення яких не обмежується терміном одного року або дією в межах лише окремих правових відносин
- Микола Оніщук, доктор юридичних наук, почесний президент Інституту правової політики, ректор Національної школи суддів України. Його діяльність у минулому році була плідною. Як відомо, будучи у 2007-2010 р.р. міністром юстиції України, головою Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, а у
2002-2007 р.р. народним депутатом IV, V і VІ скликань, він не припинив свою творчу та громадську діяльність, незважаючи на політичні перипетії в державі. Він є автором більше 200 наукових праць, серед них наукові монографії. За його безпосередньої участі у минулому році відбулися важливі події у сфери правотворчої, видавничої діяльності, правового виховання і правової освіти. - Микола Мельник, доктор юридичних наук, експерт Центру Разумкова. У минулому році провів важливі соціологічні спостереження щодо ефективності судової влади. Ним було відмічено, що найбільш незалежним судовим органом України є Верховний Суд. Це свідчить, зокрема, що Верховний Суд залишається стрижнем незалежності вітчизняної судової влади — істотно понівеченим у результаті судової реформи, але до кінця незламаним. Другим «стовпом» незалежності суддів було суддівське самоврядування, але реформа зруйнувала його до самої основи. Ключовою проблемою вітчизняного судочинства, вважає М. Мельник, є проблема незалежності суддів. Точніше — їхньої залежності. Всі інші проблеми є похідними від неї. Будучи членом Конституційної Асамблеї, вийшов з її складу, обгрунтувавші своє рішення тим, що півторарічний досвід її діяльності показав, що цей орган навряд чи зможе працювати продуктивно і видавати суспільно орієнтований продукт. Микола Мельник вважає деякі ініціативи Конституційної Асамблеї невчасними. Немає сенсу писати про розширення прав громадян, коли сьогодні силовим, жорстоким способом порушується право на мирні зібрання, коли право на захист майже не працює, а розподіл на законодавчу, судову і виконавчу владу практично не існує.
- Олександр Волков, екс-суддя Верховного Суду Українги стал відомою персоною 2013 р., виборюючи своє право на чесне і’мя. Адже виконання рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Олександр Волков проти України», постановлене 9 січня, стало остаточним 27 травня 2013 р.. За характером допущених державою-відповідачем порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенції) це рішення безпрецедентне не лише для України, а й для діяльності ЄСПЛ загалом. Нагадаємо, суддю Верховного Суду України О.Волкова, який до того ж був заступником голови Ради суддів України, відігравав ключову роль у діяльності тоді ще політично нескореного суддівського самоврядування, було звільнено з посади судді за «порушення присяги» в розпал «судової реформи». Слід зазначити, що рішення ЄСПЛ у справі О.Волкова фактично «підриває» легітимність усіх рішень Верховної Ради, ухвалених із порушенням ст. 84 Конституції про особисте голосування депутатів. Примітно те, що ЄСПЛ не сприйняв позицію уряду України, який у своїх запереченнях стверджував, що вказані заявником проблеми функціонування правової системи значною мірою вирішені в результаті прийняття законів України «Про судоустрій і статус судів» від 7 липня 2010 р. та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів» від 5 червня 2012 р. ЄСПЛ дійшов висновку, що ці законодавчі кроки не вирішують проблем, виявлених під час розгляду справи О.Волкова. Тим самим ЄСПЛ фактично дав негативну оцінку всій так званій судовій реформі 2010 р.
- Данило Курдельчук, відомий український юрист. Лише перерахування його громадських та професійних досягнень заслуговує поваги. Він почесний член правління Українсько-американської асоціації адвокатів, член Ради товаровиробників та роботодавців при Президентові України (1996–2000 рр.), член Президентської Ради Української асоціації міжнародного права, віце-президент Світового конгресу українських юристів, заступник голови Спілки юристів України. У минулому році він активно допомагав юристам, що спрямували свою громадську активність у сфері захисту професійних прав юристів.
- Ігор Коліушко, експерт з публічного права. Він є головою правління Центру політико-правових реформ, викладач кафедри державно-правових наук факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія», народний