Порядок повідомлення про корупційні прояви
Повідомляємо, що у разі, коли вам стали відомі факти можливих корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, повідомити про це можна такими способами:
– з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8;
– на офіційну електронну адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції upzvk@tax.gov.ua;
– засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00 год., п’ятниця: з 9:00 до 16:45 год. із щоденною перервою з 13:00 до 13:45 год.;
– у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;
– безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.
Порядок організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в органах Державної податкової служби врегульовано наказом ДПС від 27.02.2020 № 108, з яким можливо ознайомитись за посиланням.
За необхідності за тел.: (044) 247-30-44, 247-35-97 можливо отримати роз’яснення від працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції, які стосуються корупційних правопорушень.
Повідомлення про корупцію може бути здійснено як працівниками податкової служби, так і представниками бізнесу, без зазначення авторства, тобто анонімно з використанням будь-якого каналу зв’язку.
Викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов’язків або зобов’язань.
Таке анонімне повідомлення про порушення законодавства підлягатиме обов’язковому розгляду, якщо наведена в ньому інформація стосуватиметься конкретної особи та міститиме фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Викривач, який повідомив про корупційний злочин, має право на винагороду, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.
Розмір винагороди становить 10 % від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду, а також не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
У кожному випадку суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації.
У разі відсутності хоча б одного із вищезазначених критеріїв суд може прийняти рішення про відмову у виплаті винагороди.
Нагадаємо, 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 17.10.2019 р. № 198-IX «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” щодо викривачів корупції», яким визначено правовий статус викривачів, встановлено їх права, гарантії та механізмів захисту таких осіб та прирівняних до них осіб.
Викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Відтепер викривачів визнано свідками у справах про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Такі особи перебувають під захистом держави – таке право у них виникає одразу після повідомлення про можливі факти вчинення корупційної діяльності іншими особами.
Їм надаються гарантії захисту щодо анонімності та нерозголошення інформації щодо них, заборони звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням ними про порушення вимог цього Закону іншою особою.