Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Неоформлена земельна ділянка: чи варто сплачувати плату за землю?

0 180

Оподаткування земельним податком регламентується розділом XIII Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Земельний податок сплачується власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст.269 Кодексу). Для земельних ділянок, що перебувають у комунальній або державній власності та надані в оренду, підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

За умови відсутності у підприємства правовстановлюючих документів на земельну ділянку, таке підприємство не можна вважати платником земельного податку або орендної плати у розумінні ст.ст. 269 та/або 288 Кодексу.

Разом з цим варто зазначити, що судові органи притримуються дещо іншої позиції. Наявна судова практика складається, зокрема з постанови Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 (у справі № 629/4628/16-ц), постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.11.2016 (у справі № 922/1008/15) та 28.01.2015 (у справі № 5023/3993/12 (5023/90574/11). Дана практика полягає у наступному: суб’єкти, які порушуючи норми статей 125 і 126 Земельного кодексу, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, зобов’язані компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі не отриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Така позиція підтверджується ст. 206 Земельного кодексу України, яка встановлює платність використання власниками та користувачами землі в Україні.

http://officevp.sfs.gov.ua

Автор

Залиште коментар