КЦС ВС вказав на особливості звільнення з роботи у зв’язку з порушенням Закону України «Про запобігання корупції»
Лікар-стоматолог, якого звільнили з роботи за п. 4 ст. 41 КЗпП України через потенційний конфлікт інтересів, просив поновити його на посаді та стягнути з міської стоматологічної поліклініки середній заробіток за час вимушеного прогулу. Незаконність звільнення позивач обґрунтував, зокрема, тим, що у безпосередньому підпорядкуванні головного лікаря поліклініки, який є його дідом, він не перебував, а також тим, що передбачені положеннями ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження роботи близьких родичів на посадових осіб такої поліклініки не поширюються.
Суд першої інстанції задовольнив позов, мотивувавши своє рішення тим, що ст. 27 згаданого Закону не поширюється на посадових осіб юридичних осіб публічного права, якою відповідно до ст. 81 ЦК України є міська стоматологічна поліклініка.
Апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін і вказав, зокрема, на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи.
Поняття «пряме підпорядкування» та «близькі особи» визначені у ст. 1 згаданого Закону, зокрема, близькими особами є дід і внук.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у підпунктах «а», «в» – «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону не можуть мати в прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
За змістом положень підп. «а» п. 1, підп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до яких прирівнюються посадові особи юридичних осіб публічного права.
Згідно зі ст. 81 ЦК України комунальні підприємства, установи та організації належать до юридичних осіб публічного права, а керівники таких підприємств, установ, організацій є посадовими особами юридичних осіб публічного права.
Головний лікар міської стоматологічної поліклініки, відповідно до підп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є посадовою особою юридичної особи публічного права, а позивач, згідно зі ст. 1 цього Закону, – близькою особою такої посадової особи.
Із постановою Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 569/858/18 (провадження № 61-40525св18) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://www.reyestr.court.gov.ua/.