Юридична допомога у суді може стати дефіцитом…

Юридична допомога у суді може стати дефіцитом
У липні цього року на федеральному порталі проектів нормативних правових актів для громадського обговорення було розміщено законопроект Мін’юсту рф, який відразу почали називати законом «про адвокатську монополію». У ньому пропонуються нововведення, які суттєво змінюють правила судового представництва. Якщо документ буде прийнято у запропонованій редакції, захищати людей у суді з арбітражних, цивільних та адміністративних справ зможуть лише адвокати. Представляти свої інтереси у суді також буде дозволено особисто громадянам чи їхнім близьким родичам із юридичною освітою. Розробник пояснює, що законопроект спрямований на підвищення якості юридичних послуг. Однак, на думку представників професійної спільноти, ухвалення закону може обмежити доступ громадян до судового захисту прав, особливо соціально вразливих груп: дітей-сиріт, людей з інвалідністю, сімей з дітьми та інших.

Громадське обговорення законопроекту завершилось 25 липня. За проект проголосувало понад тисячу осіб, проти – майже 11,5 тис. При цьому бурхлива дискусія триває у професійних спільнотах та на спеціалізованих платформах – наприклад, на порталі «Закон.ру». Також представники юридичної спільноти висловлюють свої міркування щодо можливих наслідків ініціативи Мін’юсту на сайті громадського руху проти закону «про адвокатську монополію» «Об’єднання юристів».

Олексій Головань, керівник благодійного російського центру «Співучасть у долі», упевнений, що у разі ухвалення закону юристи з некомерційних організацій, які не мають адвокатського статусу, не зможуть представляти інтереси громадян у суді.

— Це особливо критично,— каже Олексій Головань,— для НКО, які безкоштовно допомагають захищати права в суді сиротам, інвалідам, біженцям, багатодітним сім’ям, сім’ям, де є тяжкохворі діти. Якщо закон набуде чинності, цим людям важко буде одержати підтримку в суді.

За словами експерта, із соціально вразливими людьми працюють юристи високої кваліфікації, які роками накопичували експертизу у своїй темі. У той час як адвокати, яким поки що віддано монополію в кримінальному суді, як правило, не мають досвіду в «соціальних» справах і не прагнуть брати їх у роботу, особливо якщо йдеться про безкоштовну допомогу.

— У нашому центрі робота юристів, які надають правову підтримку дітям-сиротам, виходить за межі індивідуальних консультацій,— пояснює Олексій Головань.— Вона включає накопичення судової практики, ініціативи щодо зміни законодавства, експертну участь у роботі з органами влади. Така діяльність нетипова для адвокатури.

Експерти розмірковують про наслідки ухвалення законопроекту, звертаючи  увагу на співвідношення кількості адвокатів та обсягу судового навантаження, яке може на них обрушитися. За відкритими даними Мін’юсту, сьогодні чинних адвокатів — близько 75 тис. Число ж зареєстрованих цивільних, адміністративних, арбітражних справ у 2024 році становить приблизно 47 млн, за винятком кримінальних справ. Тобто якщо адвокатська монополія набуде чинності прямо зараз, на кожного адвоката доведеться приблизно по 600 справ на рік. Навіть якщо знизити цю цифру наполовину, оскільки не всі справи доходять до суду, навантаження на адвокатів виходить немислиме.

Розробники законопроекту планують перехідний період перед набранням чинності законом — за кілька років юристи, мовляв, зможуть отримати адвокатський статус. Однак ця ідея може розбитися про реальність.

По-перше, адвокатський іспит охоплює весь масив права, тоді як більшість юристів НКО працюють у вузькому полі: соціальному захисті, житловому праві.

— Мені б не хотілося набувати статусу адвоката,— каже Олексій Головань.— Навіщо мені і моїм колегами витрачати на це сили та кошти, а потім ще й брати участь у справах за призначенням, тоді як наші благополучці, діти-сироти, потребують допомоги щодня?

По-друге, вступ до колегії адвокатів вимагає внеску, який залежно від регіону може сягати кількох сотень тисяч рублів.

На думку експертів, запропонована ініціатива може не лише збільшити навантаження на адвокатів, а й призвести до зростання цін на послуги. Це зробить правову допомогу, гарантовану Конституцією РФ, недоступною малозабезпеченим людям. При цьому державна оплата за участь адвоката у соціально значущих справах найчастіше є суто символічною, а судовий процес може тривати місяцями.

Питання якості юридичної допомоги та захисту прав громадян справді потребують уваги,— зазначає Олексій Головань.— Однак шлях їх вирішення може бути іншим. Наприклад, через розробку механізмів сертифікації юристів із підтвердженням їхньої кваліфікації у конкретних галузях права.

На думку експертів, якщо закон буде внесено на розгляд до Держдуми, діалог із законодавцями треба буде продовжувати. Позиція Мін’юсту є зрозумілою: тут прагнуть забезпечити високу якість юридичної допомоги. Однак вирішення завдання вимагає враховувати потреби всіх громадян та визнавати роль тих юристів, які останніми роками системно працювали з найбільш незахищеними категоріями населення. Важливо, щоб уразливих людей було комусь захистити.

За матеріалами, опублікованими у ЗМІ.