ВС роз’яснив, за яких обставин фізичні особи мають право на відшкодування за рахунок ФГВФО своїх коштів, які не є вкладом

Про це зазначено в постанові, яку ухвалив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку справу за позовом громадянина до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський». Позивач просив включити його рахунок до переліку таких, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО.ВС  роз’яснив, за яких обставин фізичні особи мають право на відшкодування за рахунок ФГВФО своїх коштів, які не є вкладом

 Відповідач мотивував свою відмову тим, що комісія з перевірки правочинів визнала нікчемним договір, укладений між позивачем та небанківською фінансовою установою, відповідно до якого позивач передавав грошові кошти, а фінустанова повернула їх і виплатила проценти у безготівковій формі на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський». До того ж відповідач доводив, що кошти, які вносились/отримувались за таким договором, за своєю природою не є вкладом згідно із законами України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та «Про банки та банківську діяльність», а тому не можуть бути відшкодовані за рахунок ФГВФО.

Верховний Суд вказав, що з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням 15 листопада 2016 року прийнято Закон України № 1736-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших  фінансових послуг», яким також внесені зміни до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З метою поширення гарантій цього Закону до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. Зокрема, передбачено, що банк при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб зобов’язаний попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їхні кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів КАС ВС зробила висновок, що відповідно до зазначених змін до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що банк повідомив позивача під підпис про непоширення гарантій банку на кошти, повернуті на його (позивача) рахунок за договором позики з небанківською фінансовою установою, то кошти позивача прирівнюються до вкладу, а позивач – до вкладника.

Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 823/1674/18 (адміністративне провадження № К/9901/68435/18) –http://reyestr.court.gov.ua/Review/86594122.

…