Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

ВС пояснив, у яких випадках конфіскація автомобіля засудженого є непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції

0 90

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу засудженого за незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду (ч. 1 ст. 249 КК України).

Відповідно до вироку районного суду дві особи за попередньою змовою приїхали на озеро на автомобілі, який належав одній із них (засудженому, який подав касаційну скаргу). Там вони без належного дозволу на вилов за допомогою шести завчасно заготовлених «зяберних» сіток, що належать до заборонених знарядь лову, а також гумового човна незаконно виловили цінні породи риби для особистих потреб у кількості 280 штук на суму 17646 грн, завдавши своїми діями істотної шкоди державним інтересам.

Кожна з осіб була засуджена до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн), у власність держави конфісковано речові докази (човен, сітки, виловлену рибу). Було також ухвалено залишити у власності особи автомобіль, скасувати арешт на автомобіль у частині відчуження та розпорядження автомобілем.

Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції в частині вирішення долі речових доказів, ухвалив конфіскувати в дохід держави речовий доказ – автомобіль, який належить на праві власності засудженому. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений, зокрема, вказав на те, що суд апеляційної інстанції прийняв незаконне рішення про конфіскацію автомобіля.

Як зазначено в постанові ККС ВС, з матеріалів кримінального провадження видно, що під час вирішення питання про долю речових доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення автомобіля його власнику. Суд послався на те, що цей автомобіль не був знаряддям вчинення злочину, оскільки не використовувався для виконання об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України, тому в цьому випадку спеціальній конфіскації не підлягає. З таким висновком погодилася колегія суддів касаційного суду.

Крім того, згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції не лише за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у цій конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».

Вирішуючи долю речового доказу у кримінальному провадженні – автомобіля, апеляційний суд повною мірою не взяв до уваги положень національного права та практики тлумачення й застосування положень міжнародного законодавства, а також не врахував належним чином ступеня тяжкості вчиненого злочину (кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, яке є злочином невеликої тяжкості), конкретних обставин кримінального провадження та вартості транспортного засобу, яка значно перевищує розмір завданих матеріальних збитків і суми штрафу, тобто є неспівмірною.

З огляду на викладене колегія суддів касаційного суду вважає, що рішення апеляційного суду про конфіскацію автомобіля є неправильним, оскільки застосування конфіскації в цьому випадку становитиме непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

ККС ВС частково задовольнив касаційну скаргу засудженого, змінив вирок апеляційного суду в частині вирішення питання про долю речового доказу, повернувши автомобіль власнику.

Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 748/1457/19 (провадження № 51-6503км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/89793551

[Показана часть сообщения]  Показать полностью

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар