Внаслідок повномасштабного вторгнення, яке не залишило осторонь жодного, чимало громадян нашої країни були вимушені кардинально змінити звичне їм життя. Найчастіше така зміна пов’язана із виїздом за кордон. Однак, це не є підставою ігнорувати покладені державою обов’язки, зокрема матеріальне утримання дитини. Це є важливим обов’язком кожного з батьків, що регулюється положеннями законодавства України. Водночас подеколи один з них може ухилятися від сплати аліментів на утримання власної дитини (дітей). Важливо усвідомлювати, обидва батьки, незалежно від їхнього статусу чи місця проживання, несуть рівну відповідальність за добробут своїх дітей.
Порядок стягнення аліментів з осіб, які перебуваюь за кордоном різниться в залежності наявності судового рішення про стягнення аліментів.
За наявності рішення суду України про стягнення аліментів:
У разі якщо особа (боржник) перебуває або отримує доходи за кордоном, зацікавлена особа (стягувач) має право звернутися до компетентних органів цієї держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів.
Звісно, Україна є стороною низки багатосторонніх міжнародних договорів, що регулюють питання стягнення аліментів за кордоном, серед яких:
- Конвенція про стягнення аліментів за кордоном 1956 року;
- Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання 1973 року;
- Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.
(Від 29 грудня 2023 року для України припинила дію Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року)
Україна є державою-учасницею багатьох двосторонніх міжнародних договорів про правову (правничу) допомогу у цивільних справах, положення яких передбачають взаємне визнання і виконання судових рішень у цивільних справах, і на підставі яких можливо вирішити питання про визнання та виконання рішень судів на території іноземних держав.
З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа може звернутися до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, які передбачені міжнародним договором України.
У більшості випадків це:
- засвідчена належним чином копія судового рішення;
- довідка про те, що рішення набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення;
- довідка стосовно виконання частини рішення або невиконання рішення на території України;
- якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні — довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду, та копії документів справи, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи.
Документи, що надає суд України, засвідчуються підписом судді і скріплюються гербовою печаткою суду України. До клопотання та документів, що до нього додаються, надається їх переклад на мову запитуваної держави або на мову, визначену міжнародним договором України.
У разі, якщо згідно з міжнародним договором України клопотання подається заінтересованою особою до суду України, який ухвалив рішення, такий суд надсилає клопотання та додані до нього документи до Мін’юсту через міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ для направлення до компетентного органу іноземної держави. Також клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до компетентного суду іноземної держави.
Рішення суду України підлягає виконанню на території іноземної держави після визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання. Виконується рішення на території іноземної держави відповідно до законодавства цієї держави.
За відсутності судового рішення про стягнення аліментів:
У випадку відсутності судового рішення важливо вирішити підсудність справи суду України. Згідно з ч. 4 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» однією з підстав визначення підсудності справ судам України є факт проживання позивача у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства в Україні. Ст. 77 цього ж Закону визначає, що підсудність судам України є виключною, якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні.
Ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Тобто за наявності відповідних підстав для визначення підсудності справи судам України, заявник має право звернутися до суду України із позовною заявою і після винесення судом України відповідного рішення може звертатися до компетентних органів іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.
На підставі Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року також можливо звернутися до компетентного органу іноземної держави із заявою про винесення рішення про стягнення аліментів, у тому числі у випадках, коли є необхідним установлення батьківства.
Щодо осіб, які перебувають на території росії:
В даному питанні слід розуміти, що між Україною та росією відсутні чинні міжнародні договори, які б регулювали питання співробітництва компетентних органів щодо взаємного визнання та виконання судових рішень у цивільних справах.
Тому за відсутності міжнародного договору питання щодо виконання рішення суду України на території іноземної держави на основі принципу взаємності може бути порушено, якщо це передбачено законодавством іноземної держави.
Зацікавлена особа може звернутись з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентних органів іноземної держави безпосередньо або за посередництвом адвоката (участь адвоката може бути передбачена як обов’язкова законодавством іноземної держави в окремих категоріях справ).
Справа про визнання і виконання іноземного судового рішення розглядається, якщо на території відповідної держави проживає боржник або знаходиться належне йому майно.
Перелік документів, що надаються разом з клопотанням про визнання і виконання, а також вимоги щодо їх засвідчення, за відсутності міжнародного договору визначаються законодавством тієї держави, де вимагається виконання.
Джерело: https://minjust.gov.ua/new
