Що слід знати про договір позики
Мабуть, кожен чув від знайомих прохання позичити гроші. Однак, навіть при довірливих стосунках не варто забувати про власну безпеку. Передаючи кошти у борг важливо подбати про належне оформлення домовленостей. Щоб бути в безпеці потрібно укласти договір позики. Цей правочин – не просто формальність, а інструмент, що захищає як позикодавця, так і позичальника.
Договір позики – це правочин, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦК)).
На що потрібно звернути увагу, якщо Ви збираєтесь укласти договір позики:
Форма договору
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Якщо позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми має бути дотримана письмова форма.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах.
Крім цього необхідні підписи сторони (сторін).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа (ст. 207 ЦК).
Нотаріально оформляти договір позики законодавство не змушує. Проте, за бажанням сторін правочин можна нотаріально посвідчити.
Оформлення розписки
Як підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Про це також зазначає Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 161/11436/21. Так, розписка позичальника є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
На жаль, на законодавчому рівні не встановлено форму розписки. Однак, щоб попередити ризики у майбутньому, у ній варто вказати:
- дату та місце складання;
- прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, адреси позичальника та позикодавця;
- предмет позики (якщо це грошові кошти, потрібно цифрами та прописом зазначити, в якому розмірі, та в якій валюті надається позика. Якщо це речі, необхідно обов’язково зазначити найменування, число, вагу, міру тощо);
- суму боргу;
- термін і форму повернення боргу;
- умови передачі позики (підтвердити факт її отримання під час оформлення розписки);
- можливі санкції за порушення терміну
Сторони мають поставити свої підписи.
Проценти за договором позики
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів сторони можуть погодити у самому договорі. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Зверніть увагу, договір вважається безпроцентним, якщо:
- він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
- позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками (ст. 1048 ЦК).
Обов’язок позичальника повернути позику
Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Якщо це безпроцентна позика, вона може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (cт. 1049 ЦК).
Наслідки порушення договору позичальником
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Кодексу.
У разі, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549-552 Кодексу. Неустойка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів відповідно до ст. 1048 Кодексу (cт. 1050 ЦК).
Оспорювання договору позики
Позичальник має право оспорити договір позики, якщо грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Важливо: якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Але це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини (cт.1051 ЦК).
Забезпечення виконання зобов’язання позичальником
Позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати проценті, у разі:
- невиконання позичальником обов’язків щодо забезпечення повернення позики;
- втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності.
Інформація станом на 06.09.2025
Джерело: https://minjust.gov.ua/news/