Даний законодавчий акт встановлює деякі запобіжники щодо захисту майнових прав власників та користувачів земельних ділянок.

Так, передбачається внесення змін до Закону України «Про оренди землі» № 161-XIV, зокрема до статті 33, в якій встановлюється порядок поновлення договорів оренди, а також процедур поновлення договорів оренди землі. Відповідно, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» викладено у новій редакції, а главу 19 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) доповнено статтею 126-1, яка регулюватиме питання поновлення ряду цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельних ділянок.

Серед основних змін на 15 липня 2020 року формуються такі. .

1. Сторонами у договорі оренди земельної ділянки може бути додатково передбачена умова про поновлення такого договору. У разі, якщо умова про поновлення договору оренди землі закріплена у договорі оренди землі і сторони не мають заперечень,  таке може відбуватися автоматично, а державна реєстрація речового права оренди в цьому разі продовжується на той самий строк.
2. Сторона договору, яка виявила бажання скористатися своїм правом відмови від поновлення договору повинна не пізніше як за 1 місяць до дати закінчення дії такого договору повинна подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з реєстру відомостей про поновлення договору.
3. Неподання такої заяви та після настання відповідної дати закінчення дії договору, державна реєстрація речового права оренди продовжується на той самий строк.
4. Вказані не застосовуються до договорів оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності (виняток – на такій ділянці знаходиться нерухоме майно орендаря).
5. Оренда земель державної та комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування. В такому разі, з 15 липня 2020 року поновлення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності, вільної від забудови, можливе виключно за рішенням відповідного уповноваженого органу.
6. Щодо нової редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі», то законодавець залишив положення про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Але використання такого переважного права вже не вписується в «поновлення договору оренди», яке тепер винесли в окрему статтю 321 (яка в свою чергу відсилатиме нас до ст. 1261 ЗКУ). 
7. Розділ ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 наступного змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340- IX у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗКУ. 
8. Правила, закріплені у статті 126-1 ЗКУ, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340- IX а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Вказане дає підстави стверджувати, що є нова проблема –  а чи будуть застосуватися нові норми до договорів укладених до 15 липня цього року (до набрання чинності відповідними положенням Закону №340-ІХ). Нібито не повинні. Але спроба їх застосування до старих договорів щодо державних та комунальних земель спрогнозувати цілком можливо.