Виконавець відкриє провадження без авансового внеску, але виставить рахунок на витрати. Відповідний наказ № 2165/5 від 16 липня 2019 року міністерство зареєструвало 18 липня. Выдомо, що у наказі Мін’юсту № 954/5 щодо розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження установлено, що плата за користування цією системою органами ДВС здійснюється за рахунок стягнутих з боржника за цим виконавчим провадженням коштів на витрати такого провадження. В Інструкції з організації примусового виконання рішень оновлено розділ III щодо загальних умов і порядку здійснення виконавчого провадження. При цьому прибрано положення щодо сплати стягувачем авансового внеску. У заяві про примусове виконання рішення необхідно буде зазначити такі відомості:
– назву і дату видачі виконавчого документа;
– прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові стягувача;
– дату народження та адресу місця проживання чи перебування стягувача;
– РНОКПП або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП і повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;
– номер телефону стягувача;
– спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів);
– реквізити рахунку, відкритого в банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). До неї додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачу необхідно подати окрему заяву про примусове виконання рішення.
У разі надходження на рахунок органу ДВС коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця винесе постанову про закінчення виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження складатимуться з мінімальних та додаткових витрат.
Виконавець виноситиме постанову про розмір мінімальних витратвиконавчого провадження одночасно з постановою про його відкриття (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень ЄСПЛ) та надсилатиме її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складатимуться з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов’язаних з винесенням постанов про:
відкриття виконавчого провадження;
стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
стягнення витрат виконавчого провадження;
закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов’язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:
виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв’язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати, які не визначені як мінімальні.
Якщо під час примусового виконання рішення органом ДВС (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум винесе постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень ЄСПЛ), в якій зазначить розміри та види додаткових витрат, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
