Так, змінами до Сімейного кодексу України підтверджено право органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, однак запроваджено нове повноваження зазначеного органу щодо одночасного звернення до нотаріуса про накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини у таких виключних випадках, коли:
1) мати та/або батько дитини, що звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;
2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав;
3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини батьківських прав;
4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
Нагадаємо, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1 місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
Крім того, Закон обмежує допуск будь-яких категорій осіб до накладення та зняття заборони відчуження майна, окрім нотаріусів, та надає органу опіки та піклування право звернення до нотаріуса за накладенням заборони відчуження нерухомого майна з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини.
Звертаючись до сімейного права, хочеться нагадати ще про одні гучні зміни у цій галузі. Йдеться про спрощення процедури державної реєстрації розірвання шлюбу, закріплене у Законі України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (N 2398-VI від 01.07.2010 р.), яким скасовано необхідність для громадян, що розлучаються через суд, звертатися згодом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу.
Остаточним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, як і раніше, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу.
————————
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту майнових прав дітей” (N 4314-VI від 12.01.2012 р.)
Офіційне опублікування: “Голос України” N 22 від 04.02.2012 р.
Дата набрання чинності: 05.02.2012 р.
dinai.com
