Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Протокольна форма ухвали не впливає на можливість її оскарження в апеляційному порядку

0 131

Районний суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача.

Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу на зазначену ухвалу відповідачеві, мотивувавши це тим, що ухвала суду першої інстанції не належить до визначеного ч. 1 ст. 353 ЦПК України переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, а тому апеляційну скаргу слід повернути на підставі п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував ухвалу апеляційного суду і направив справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке правове обґрунтування.

Апеляційний суд належним чином не перевірив змісту положень ст. 353 ЦПК України, п. 28 ч. 1 якої передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво), а тому дійшов помилкового висновку щодо повернення апеляційної скарги заявникові, у зв’язку з чим не дотримався вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на те, що оскаржена ухвала про залучення до участі у справі правонаступника позивача не є окремим письмовим документом та занесена до протоколу судового засідання.

Проте апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до частин 4, 5 та 8 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони правонаступником без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, не змінює вимоги п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою в реалізації однієї з основних засад судочинства – забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо допустимості оскарження в апеляційному порядку лише судових рішень, оформлених окремим документом, тоді як оскаржена ухвала про заміну сторони у справі є протокольною, оскільки положення частин 4, 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежність від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.

Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 756/12128/15-ц (провадження № 61-4486св19) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/92173350.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар