Підстави визнання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом
КЦС ВС вказав на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми ст. 43 Конституції України, ст. 153 КЗпП України, пунктів 7, 14, 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112.Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову до державного підприємства про встановлення факту нещасного випадку на виробництві у зв’язку з тим, що позивачем не доведено факт того, що нещасний випадок з ним стався на роботі під час виконання трудових обов’язків, а погіршення стану його здоров’я, інвалідність є у причинному зв’язку з отриманими від іншого працівника, якого вироком суду визнано винним, тілесними ушкодженнями саме на робочому місці.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду задовольнив касаційну скаргу позивача частково, попередні рішення скасував та ухвалив нове. Зокрема, Суд визнав нещасний випадок таким, що пов’язаний з виробництвом, зобов’язав відповідача провести розслідування нещасного випадку та скласти відповідний акт з огляду на таке.
Зокрема, відповідно до п. 16 Порядку нещасні випадки, пов’язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).
Зазначена у вироку суду інформація про те, що комбайнер завдав охоронцеві тілесних ушкоджень через конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин, не свідчить про наявність підстав для невизнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом, оскільки цим самим вироком встановлено: кривдник пред’явив охоронцеві претензії щодо охорони припаркованого автомобіля.
Виникнення конфлікту на ґрунті претензій щодо неналежного виконання трудових обов’язків охоронником підприємства свідчить про відсутність підстав для застосування винятку, передбаченого п. 16 Порядку (щодо випадків, які сталися з особистих мотивів).
Отже, позивач, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок небезпечного виробничого фактора, а саме агресивних дій іншого працівника, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, отримав тілесні ушкодження, тому нещасний випадок є таким, що пов’язаний з виробництвом.
Із повним текстом постанови КЦС ВС від 9 січня 2020 року у справі № 635/3143/17 (провадження № 61-19065св18) можна ознайомитися за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/86903601.