Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

КЦС ВС указав, з якою обставиною пов’язується чинність застави при переході права власності на предмет застави

0 150

Позивач просив визнати нечинним обтяження автомобіля, оскільки після його купівлі під час реєстрації автомобіль було перевірено та встановлено відсутність обтяжень на нього. Через деякий час позивач дізнався, що автомобіль перебуває в заставі за зобов’язаннями його продавця перед банком. Після отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна позивачеві стало відомо, що запис про заставу зареєстрований після придбання та реєстрації ним спірного автомобіля. Позивач зазначав, що він є його добросовісним набувачем, а обтяження щодо спірного автомобіля є нечинним.

З цих підстав районний суд, із рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов.

Скасовуючи попередні судові рішення та відмовляючи в задоволенні позову, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду навів такі правові висновки.

Відповідно до ч. 4 ст. 577 ЦК України моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 586 ЦК України). Іншого в договорі не зазначено.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Законодавець пов’язує чинність застави з наявністю запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна саме на момент відчуження майна, а не на момент реєстрації права власності на нього.

Зважаючи на те, що на час укладення договору купівлі-продажу застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Верховний Суд визнав неправильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що на час відчуження спірного автомобіля боржником у зазначеному реєстрі були відсутні відомості про обтяження, а наявність такого обтяження перешкоджає позивачеві реалізувати свої права як власника майна.

Постанова Верховного Суду від 9 червня 2021 року у справі № 643/1735/19 (провадження № 61-1526св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/97700160.

 

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар