Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

КАС ВС висловив правову позицію щодо повернення судового збору призакритті касаційного провадження

0 118

Повернення судового збору можливе лише у разі закриття (припинення)
провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у
зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому
числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про
судовий збір»).
Про це зазначила об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі
Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства
до ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про
визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору полягає в тому, що позивач звернувся до Верховного Суду з
касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції,
а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. Пізніше на
адресу касаційного суду від позивача надійшло клопотання про відмову від
касаційної скарги на підставі ч. 5 ст. 337 КАС України.
Верховний Суд клопотання позивача про відмову від касаційної скарги на
рішення суду апеляційної інстанції задовольнив і закрив касаційне провадження.
Водночас у вказаному клопотанні позивач порушив питання повернення
судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Об’єднана палата КАС ВС відмовила в задоволенні клопотання про повернення
судового збору з огляду на таке.
У ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлені виключні підстави для
повернення судового збору (за наявності клопотання особи, яка сплатила
судовий збір), а саме:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому
розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмова у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного
та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або
скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або
залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання
заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем
витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо
провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така
відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд зазначив, що наслідком закриття провадження у справі є відсутність
(скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття
касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду
апеляційної інстанції.
Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі»
та «закриття касаційного провадження» і неможливість їх ототожнення.
Отже, Суд дійшов висновку, що повернення судового збору в разі закриття
касаційного провадження п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не
передбачено, що унеможливлює задоволення клопотання Товариства про
повернення судового збору.

Ухвала Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16
(адміністративне провадження № К/9901/9639/19)
– http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836082

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар