Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

КАС ВС вказав на підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт

0 115

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), у якій позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ.

Суть спору полягає в тому, що Департамент провів перевірку позивача з питань дотримання вимог земельного законодавства, під час якої виявив порушення: самовільну зміну виду цільового використання землі, самовільне зайняття суміжної земельної ділянки. Зазначені обставини стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт (реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями з перерозподілом їх площ під квартири та вбудовані нежитлові приміщення) і готовність до експлуатації об’єкта, який належить до I-III категорії складності.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка під спірною забудовою має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Натомість відповідач не довів належними доказами того, що об’єкт збудований на спірній земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, тобто не доведено, що позивач у декларації про початок виконання будівельних робіт зазначив недостовірні дані, які дають підстави вважати об’єкт самочинним будівництвом.

Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції. При цьому суд зазначив, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ст. 39-1 Закону, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх до Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін з огляду на таке.

Аналізуючи законодавчі норми, Верховний Суд зазначив, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ст. 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.

При цьому недостовірні дані мають відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об’єкт самочинним будівництвом: об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об’єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об’єкт збудований або будується без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що інвесторами об’єкта будівництва оформлено право власності на 55 об’єктів нерухомого майна.

З огляду на наведене Суд зазначив, що після реєстрації права власності на збудований об’єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об’єкта до самочинного.

 

Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 640/10134/19 (адміністративне провадження № К/9901/24307/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/92787264.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар